Page 71 - NZDPM 34/2018

70 Гуштан К.В.

("kick sampling") – перемішування руками або ногами субстрату перед встановленим
перпендикулярно до течії сачком [8]. З великого каміння, валунів і великих
рослинних решток личинки збирали вручну. Збір матеріалу проводили вздовж
берегової лінії у межах всіх мікролокалітетів, які встановлюються під час огляду
місця збору [3]. На всіх локалітетах збір проводився з 1-3 разовою повторністю у
кожній серії проб, протягом 10-15 хвилин чистого часу (без врахування часу, який
був витрачений на опрацювання проби) [16, 19]. Кількість повторів є статистично
обґрунтованою і достатньою для збору до 100% домінантних видів та, щонайменше,
80% усіх інших таксонів [16]. Зібрані проби безхребетних ретельно промивали,
видаляючи дрібні камінці, рештки рослин і грубий детрит, наявність яких у пробі
призводить до ушкодження матеріалу.
Весь матеріал фіксували 80% розчином етилового спирту. Для кожної проби
заповнювали етикетку, в якій вказували місце та дату збору та біотопічний опис (тип
водного об’єкту, домінантний тип субстрату, висота над рівнем моря, температура,
глибина у місці збору, швидкість течії та прізвище колектора) [1].
Збір крилатих особин проводили біля потоків та на різній віддаленості від них
сіткою з млинового газу з діаметром комірок 0,5 мм та вручну з прибережної
рослинності, калюж та каміння. Крім того, імаго бабок збирали сачком.
Визначення матеріалу проводили з використанням бінокулярних мікроскопів
МБС-9, МБС-10 та AУ-12.
Характерним відтинком водотоку вважали той, на основі якого встановлювали
величини деяких параметрів середовища (висоту над рівнем моря, характер річища,
тип прибережної рослинності тощо). Його довжина становила 40-60 м. В межах цієї
ділянки були представлені переважно всі мікростації дослідженого локалітету [8].
По відношенню до типології донного субстрату виділяли наступні групи: акаль
(місця з дрібним та середнього розміру гравієм з розміром часток 0,2 – 2 см); літаль
(місця з грубим гравієм, камінням, валунами з розміром часток > 2 см); фіталь (місця,
вкриті мохами, водоростями та макрофітами, включно з частинами наземних рослин,
занурених у воду); тип POM (місця зі значною кількістю подрібненого органічного
матеріалу, частинами детриту, CPOM, FPOM).
Для статистичної обробки даних використовували методи побудови графіків за
допомогою програми Statistica 8. For WIN 8. В решті випадків розрахунки проводили
з використанням Microsoft Office Excel 2010 [5].
Екоморфологічний розподіл здійснений згідно класифікації одноденок [6, 8],
бабок [9] і веснянок [10].

Результати досліджень

В басейні річки Латориця протягом дослідного періоду виявлено 52 види
амфібіотичних комах: Ameletus inopinatus, Baetis alpinus, B. fuscatus, B. rhodani, B.
vardarensis, B. vernus, Centroptilum luteolum, Cloeon dipterum, Origoneuriella rhenana,
Rhitrogena semicolorata, R. gorganica, R. iridina, Ecdyonurus dispar, E. picteti, E.
venosus, Electrogena affinis, E. lateralis, E. quadrilineata, Heptagenia flava, Choroterpes
picteti, Habroleptoides confuse, Paraleptophlebia submarginata, Leptophlebia marginata,
Ephemerella notate, E. ignita, T. major, Caenis horaria, C. macrura, Ephemera danica, E.
lineata, E. vulgata, Potamanthus luteus, Leuctra sp., Isoperla sp., Capnia sp., Perlodes sp.,
Protonemura sp., Perla sp., Chloroperla sp., Calopteryx splendens, C. virgo, Platycnemis