Page 215 - NZDPM 33/2017

214 Бедернічек Т.Ю.

Матеріали і методи

Зразки ґрунтів було відібрано у березні 2016 р. на островах Скуа та Галіндез.
Схема території дослідження, місця та методи відбору зразків наведено у
Н.В. Заіменко та ін. [4]. Проаналізовані результати досліджень ролі морських птахів в
екосистемах Прибережної Антарктики, отримані у попередніх антарктичних
експедиціях. Частково, використано неопубліковані дані, зокрема усні повідомлення
біологів-полярників Українських антарктичних експедицій І.В. Дикого, В.М.
Смаголя та П.Б. Хоєцького.
Проведено аналіз можливого впливу типових представників орнітофауни
Аргентинських островів (Larus dominicanus Lichtenstein, Pygoscelis adeliae (Hombron
et Jacquinot), Pygoscelis papua (J.R. Forster), Catharacta maccormicki (Saunders),
Phalacrocorax bransfieldensis Murphy) та Sterna vittata (Gmelin)) на процеси
ґрунтоутворення. З цією метою використано описи та фотографії гнізд, зокрема
фотографії зроблені біологом-полярником ХХ Української Антарктичної експедиції
П.Б. Хоєцьким. Номенклатуру видів подано за О.М. Пекло [8].
Визначення рН проводили потенціометрично на іономірі SevenMulti у водно-
ґрунтових суспензіях (розведення 1:2, 5), вміст Кальцію визначали на оптичному
емісійному спектрометрі з індуктивно-зв’язаною плазмою iCAP 6300 Duo. В
дослідженні прийнято 5% рівень значущості (Р≤0,05).

Результати та обговорення

Раніше [5] нами було обґрунтовано важливість біогенного потоку елементів у
трофічному ланцюзі: планктон + мікробентос → Nacella concinna → Larus
dominicanus → гуано + пелетки (мушлі Nacella concinna) → ґрунт.
Як у гніздах Larus dominicanus, так і безпосередньо біля них (рис. 1) завжди
багато мушель антарктичного лімпета (Nacella concinna), оскільки цей вид молюсків
складає основу раціону домініканської чайки. М. Фаверо та ін. [9], провівши аналіз
237 погадок зібраних на острові Кінг-Джордж (Південні Шетландські острови)
встановили, що упродовж гніздового періоду, антарктичний лімпет складає до 40%
денного раціону Larus dominicanus. Ці ж автори встановили, що середня довжина
мушель у пелетках становила 26,66 ±6.43 мм і коливалась від 5 до 46 мм. У наших
дослідженнях, середня довжина мушель у пелетках становила 36.36 ±5.37 мм, а маса
одної пелетки могла сягати 14 г (рис. 1). Мушлі більшого розміру – до 55-60 мм,
птахи не проковтували, тому їх більше на березі та кормових столиках і менше у
гніздах та безпосередньо біля них.

Рис. 1. Гніздо Larus dominicanus (зліва) на о. Галіндез (фото П.Б. Хоєцького) та
одна пелетка дорослої домініканської чайки звідти ж (справа)