Page 217 - NZDPM 33/2017

216 Бедернічек Т.Ю.

сильною, коефіцієнт детермінації складає 0,75. Проте він міг би бути істотно вищим,
якщо б не накопичення коралінів на поверхні мушель.

Рис. 3. Залежність між довжиною та масою мушель Nacella concinna (зліва) та
мушлі цього ж виду вкриті кораліновими водоростями (справа)

На сьогодні, значення коралінових водоростей як джерела Кальцію для
примітивних (ініціальних) ґрунтів Антарктики вивчене недостатньо і є, на наш
погляд, перспективним напрямом для подальших досліджень. Зокрема важливо
з’ясувати ізотопний склад Кальцію в мушлях антарктичного лімпета, коралінах та
ґрунті – якщо він істотно відрізнятиметься, це значно спростить кількісну оцінку
потоків цього елементу.
У нашому дослідженні наголошується на визначальній ролі домініканської чайки
у забезпеченні біогенного потоку Кальцію з океану на суходіл. Проте варто
зазначити, що це не єдиний вид, у гніздах якого знаходять мушлі молюсків.
О.М. Пекло [8, с. 174] наводить фотографію кладки південнополярного поморника
Catharacta maccormicki (Saunders) на мушлях антарктичного лімпета. Також, в
окремих випадках низькорангові самці пінгвінів можуть використовувати мушлі для
будівництва гнізд [усне повідомлення В.М. Смаголя, 2017]. Проте ми переконані, що
ці спостереження є виключеннями з правил і не відображають загальної тенденції:
ймовірно птахи використали єдиний доступний для них на той час матеріал.
Натомість гнізда крячка антарктичного (Sterna vittata) часто містять значно більше
мушель, ніж гнізда Larus dominicanus [8], а молюски і зокрема Nacella concinna
входять до раціону Sterna vittata [10]. Варто також зазначити, що біля гнізд крячка
антарктичного трапляються також і досить великі за розміром мушлі, довжиною до
50 мм. Беручи до уваги той факт, що птахи цього виду значно менші за
домініканських чайок (114 – 205 г проти 900 – 1335 г [8]), припускаємо, що великі
мушлі були взяті з кормових столиків домініканських чайок, як, можливо, і мушлі
менших розмірів. Також, багато гнізд Sterna vittata знаходяться безпосередньо на
кормових столиках домініканських чайок [усне повідомлення О.М. Пекла, 2017].
Тому, вплив Sterna vittata на біогенні потоки Кальцію а Прибережній Антарктиці є
дискусійним і потребує подальших досліджень.
На початку цієї статті було висловлено гіпотезу, що вплив орнітофауни
Прибережної Антарктики на біогеохімічні цикли елементів є різноплановим і не