Page 220 - NZDPM 33/2017

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 33 Львів, 2017 С. 219-220

Хроніка

Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2016 році

У 2016 році науковим колективом Музею започатковано виконання чотирьох наукових
тем фундаментальних та прикладних досліджень.
На виконання теми "Природно-історичні та ландшафтно-зональні фактори
диференціації регіональних фаун і флор України" узагальнено дані щодо таксономічної
структури регіональних фаун ґрунтових безхребетних, амфібіотичних комах, наземних
молюсків родини Arionidae, а також судинних рослин роду Aconitum України. Встановлено,
що основні центри ендемізму цих тварин і рослин на території України зосереджені в
гірських регіонах, а також на прилеглих до них височинних територіях. Визначено рівень
ендемізму досліджених таксонів у регіональних фаунах і флорах.
Проаналізовано тенденції розширення ареалів наземних молюсків роду Xeropicta
(родина Hygromiidae) на території України, які пов’язані з антропохорією і кліматичними
змінами. Виготовлено відповідні картосхеми та підготовлено узагальнюючу публікацію.
Описано сім нових для науки видів колембол (Collembola) із Східної Палеарктики
(Protaphorura jernika, P. abscondita, P. tuvinica, P. vasilinae, P. sayanica, P. oligopseudocellata,
P. nikolai) (Kaprus, Weiner et Pasnik, 2016) та підготовлено до друку опис нового для науки
роду Tetianaspis gen. nov. із типовим видом Tetianaspis tesselata sp. nov. (Agnatha, Osteostraci)
з устечківської світи дністровської серії Поділля (Україна). Вивчення органічних макро- і
мікрофауністичних решток із базального фосфоритоносного шару Поділля дозволило
виділити різновікові комплекси: 1) середньоальбський за знахідками керівних форм
амонітів (Hoplites dentatus), 2) пізньоальбський, що встановлюється за асоціацією
форамініфер (Arenobulimina, Lagena, Nodosaria, Pseudonodosaria, Patellina),
3) ранньосеноманський, який підтверджується низкою таксонів молюсків і форамініфер.
В межах теми "Антропогенна фрагментація екосистем та шляхи її функціональної
оптимізації" проведена оцінка стану вивченості антропогенної фрагментації екосистем на
лісові, лучні та заплавні екосистеми. Підібрані методики оцінки впливу фрагментації
природних екосистем з використання індикаторних видів вищих судинних рослин,
мохоподібних та птахів. Проведено апробацію методик просторового аналізу фрагментації
екосистем Українських Карпат і Західного Полісся засобами ГІС, з використанням
накопичених раніше баз даних щодо просторового розподілу гніздових територій чорного
лелеки Ciconia nigra. Обрані методологічні підходи щодо вивченості созологічних аспектів
фрагментації та визначені підходи до розробки заходів з менеджменту процесів фрагментації
на територіях об’єктів ПЗФ. Розпочато дослідження зміни у типологічному різноманітті та
функціональній ролі ґрунтових одиниць, що дозволить оцінити екологічні наслідки
фрагментації та віднайти шляхи для збалансованого функціонування антропогенних
екосистем. Розпочато аналіз просторово-типологічної структури гніздових орнітокомплексів у
біотопах різних класів гемеробії в сильно фрагментованих урбанізованих та субурбанізованих
екосистемах міста Львова.
На завершення цільової теми фундаментальних досліджень "Адаптаційні особливості та
стратегія збереження біоти у антропогенно зміненому середовищі" розроблені моделі станів
окремих модельних біосистем в умовах заповідання, в умовах різного ступеня антропогенної
трансформації середовища. Описані прогностичні стани біосистем за умов різного ступеню
антропогенної трансформації середовища, що не перевищує адаптаційний потенціал
біосистем та за антропогенної трансформації середовища, що перевищує адаптаційний
потенціал біосистем.
Моделі оцінюють подальші зміни видового складу, кількісні та якісні зміни у структурних
блоках угруповань, спричинені різними ступенями трансформації природного середовища,