Page 211 - NZDPM 33/2017

210 Перець Х.П.

потребує розробки комплексних оптимізаційних заходів, які дозволять підтримувати
екологічну рівновагу та уникнути незворотних екологічних змін.
Сьогодні, застосовуючи новітні методи, вчені знову звертають свою увагу на
дослідження екологічних наслідків експлуатації та/або занепаду великих
гідромеліоративних систем в заплавах рік. Так, історію водного господарства заходу
України, меліоративний стан осушувальних земель та вплив осушувальної меліорації
на екологічний стан природних ландшафтів Львівщини вивчали Б.І. Козловський [13,
21], В.А. Хільчишин [21], М.І. Козак [21] та ін.
Н.Б. Блажко [4] провела оцінку стану і проблем використання перезволожених
ландшафтних систем Львівщини, в тому числі заплави Дністра. Автором
запропоновано низку оптимізаційних заходів щодо їх збереження та охорони.
Особливе місце в сучасних дослідженнях належить вивченню впливу
гідромеліорації на різноманіття, поширення та властивості алювіальних ґрунтів ВАР.
Впродовж останніх років дослідження ґрунтів заплави Дністра в межах регіону
проводили З.Г. Гамкало, Т.В. Партика і Т.Ю. Бедернічек [16]. Науковцями
охарактеризовано особливості органічної речовини органогенних ґрунтів ВАР, їх
морфологічні, фізичні та фізико-хімічні властивості; досліджено процес емісії СО 2 з
поверхні мінеральних та органогенних ґрунтів тощо. Проте актуальним для
майбутніх досліджень залишається вивчення просторового і таксономічного
різноманіття, властивостей, екофункціональної здатності та механізмів підтримання
екологічної рівноваги ґрунтів заплави Дністра в умовах гідромеліоративної
фрагментації.

Висновки

Отже, Львівська область, зокрема Верхньодністровська алювіальна рівнина,
характеризується тривалою і багатою історією господарського освоєння заплав річок,
в тому числі шляхом проведення гідромеліорації. Суттєвий антропопресинг, який
поклав початок корінним змінам у заплавних комплексах на території ВАР,
розпочався ще в епоху неоліту, про що свідчать палінологічні дослідження боліт у
басейні Дністра.
Проведений ретроспективний аналіз дає підстави стверджувати, що антропогенне
втручання у природні процеси призвело до фрагментації заплавних екосистем і, як
наслідок, до втрати значної частини цінних природних компонентів, зокрема водно-
болотних угідь, заплавних лісів та заплавних лук. Це, у свою чергу, відбилося на
ґрунтоутворюючих процесах, спровокувавши зміну властивостей, різноманіття та
структури ґрунтового покриву регіону, що поставило під питання спроможність
виконання ґрунтами їх основних екологічних функцій.
Фрагментована гідромеліоративними системами Верхньодністровська алювіальна
рівнина потребує детальних і комплексних досліджень всіх компонентів довкілля, а
також взаємозв’язків між ними для відновлення природної рівноваги заплавних
комплексів. Необхідна також реконструкція більшості осушувальних систем та
забезпечення двостороннього регулювання водно-повітряного режиму, оскільки
значна їх частина має незадовільний екологічний стан. Стабілізація екологічної
ситуації шляхом розробки ефективних оптимізаційних заходів дозволить "
запустити" процеси самовідновлення екологічної рівноваги та забезпечить
повноцінне функціонування Дністровського екологічного коридору.
1. Архівні матеріали Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції.
2. Бєлова Н. Розподіл осушуваних земель в агроландшафтах Передкарпаття // Вісн. Львів.
ун-ту. Сер. геогр. – 2013. – Вип. 41. – С. 3-11.