Page 214 - NZDPM 33/2017
P. 214

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
              Випуск 33                        Львів, 2017                         С. 213-218

            УДК 574.4: 631.48

            Бедернічек Т.Ю.

            БІОГЕОХІМІЯ ОРНІТОГЕННИХ ҐРУНТІВ ПРИБЕРЕЖНОЇ
            АНТАРКТИКИ

                  Традиційно вважається, що у місцях великого скупчення птахів, зокрема у полярних
               широтах, під впливом накопичення гуано формуються орнітогенні та посторнітогенні
               ґрунти.  У  цій  статті  показано  важливість  інших,  крім  накопичення  гуано,  впливів
               орнітофауни  на  процеси  ґрунтоутворення.  На  прикладі  потоку  Кальцію  з  морських
               екосистем  на  суходіл  за  трофічним  ланцюгом  планктон  +  мікробентос  →  Nacella
               concinna → Larus dominicanus → гуано + пелетки (мушлі Nacella concinna) → ґрунт,
               показана  важливість  біогенних  сполук  цього  елементу  у  формуванні  кислотностно-
               основної  рівноваги  ґрунтів  Аргентинських  островів.  Обґрунтовано  значення
               коралінових  водоростей  як  важливого  джерела  Кальцію  для  наземних  екосистем
               Прибережної  Антарктики.  Окреслено  подальші  перспективні  напрями  досліджень
               біогеохімічного циклу Кальцію у полярних широтах, зокрема у контексті ацидифікації
               вод Світового океану.
                  Ключові  слова:  Прибережна  Антарктика,орнітогенні  ґрунти,  Nacella  concinna,
               Larus dominicanus, трофічні ланюги

               У 1942 році Р. Ліндеман [11], сформулював один із основних екологічних законів:
            у  ланцюгах  живлення  лише  десять  відсотків  енергії  може  переходити  з  нижчого
            трофічного рівня на вищий. Решта енергії витрачається на дихання або втрачається у
            вигляді нерозкладених продуктів метаболізму (енергія хімічних зв’язків). Оскільки у
            більшості  екосистем  продукційного  типу  піраміди  мас  та  енергії  схожі,  можна
            припустити,  що  у  них  маса  продуцентів  як  мінімум  в  10  разів  вища  за  масу
            консументів першого порядку, в 100 разів – ніж другого тощо. Саме тому, в цілому
            на планеті органічна речовина ґрунту сформована переважно зі сполук рослинного
            походження [2, 3].
               В окремих екосистемах едифікаторами є тварини. Як правило це види які ведуть
            колоніальний  спосіб  життя  (численні  види  птахів,  рукокрилих,  ластоногих)  або  які
            здатні  розмножуватись  у  таких  кількостях  (сарана,  періодичні  цикади,  шовкопряди),
            що перевищують кормові потреби консументів вищих порядків. Спільною рисою усіх
            цих  видів  є  те,  що  вони  зумовлюють  сильний  біогенний  потік  хімічних  елементів  у
            межах  одного  або  між  різними  середовищами  існування.  Класичним  прикладом  є
            морські птахи, які займають позиції консументів вищих порядків у морських трофічних
            мережах. В місцях їхніх гніздівель накопичуються значні поклади гуано – фактично,
            продуктів трансформації біомаси морських організмів, що складають основу раціону
            цих  птахів.  Зокрема,  у  такий  спосіб  відбуваєтсья  перенесення  речовини  з  моря  на
            суходіл,  а  і  гуано  і  сформовані  на  ньому  орнітогенні  ґрунти  (орнітосолі)  фактично
            складається  з  речовин  "морського"  походження  [5].  Особливо  яскраво  ці  процеси
            виражені у полярних широтах і перш за все у Прибережній Антарктиці.
               Є.В. Абакумов [1] провів детальний аналіз складу та властивостей орнітогенних
            ґрунтів та прийшов до висновку, що зоогенний педогенез є одним із найважливіших
            процесів ґрунтоутворення в Антарктиці. Також, автор запропонував розділити власне
            орнітогенні  та  посторнітогенні  ґрунти  як  різні  стадії  еволюції  ґрунту  в  умовах
            Антарктики,  наприклад:  орнітогенні  ґрунти  в  існуючих  колоніях  морських  птахів,
            орнітогенні  ґрунти  в  покинутих  колоніях  птахів,  посторнітогенні  ґрунти  вкриті
            Prasiola  crispa  (Lightfoot)  Kützing,  посторнітогенні  ґрунти  під  Deshampsia
            antarctica  Desv.  Проте,  на  наш  погляд,  зводити  вплив  орнітофауни  на  ґрунти
            Прибережної Антарктики до накопичення гуано не зовсім коректно.
               Метою цього дослідження було обґрунтувати важливість іших, крім накопичення
            гуано, впливів орнітофауни на ґрунтоутворення у Прибережній Антарктиці.
   209   210   211   212   213   214   215   216   217   218   219