Page 218 - NZDPM 33/2017

Біогеохімія орнітогенних ґрунтів прибережної Антарктики 217

обмежується накопиченням гуано у наземних екосистемах. В результаті проведених
досліджень, на прикладі Кальцію вдалось показати важливість біогенних потоків
цього елементу з океану на суходіл під впливом птахів. Проте схему біогеохімічних
потоків Кальцію показано лише у загальних рисах. У подальшому слід кількісно
оцінити роль інших джерел цього елементу: яєчна шкаралупа, скелети тварин, пір’я,
яке птахи скидають під час линьки тощо. Подальші дослідження у цьому напрямі є
також важливими у зв’язку із глобальною екологічною проблемою ацидифікації
океану. Особливо небезпеку вона складає у полярних широтах, оскільки розчинність
СО2 зі зменшенням температури зростає. З огляду на сильний біогенний потік
Кальцію з океану на суходіл в Прибережній Антарктиці, збільшення кислотності
морської води може істотно вплинути і на функціонування наземних екосистем.

Висновки

1. У гніздах не менше п’яти видів птахів, поширених у Прибережній
Антарктиці знаходять мушлі молюсків і зокрема Nacella concinna, проте достеменно
відомо, що лише Larus dominicanus використовує їх для будівництва гнізд.
2. Мушлі у гніздах Sterna vittata ймовірно взяті з кормових столиків Larus
dominicanus або самі гнізда розміщені безпосередньо на них.
3. Пелетки Larus dominicanus можуть містити більше 10 мушель Nacella
concinna довжиною до 45 мм та масою до 2,3 г кожна.
4. Більшість мушель Nacella concinna частково чи повністю вкриті
кораліновими водоростями, у складі яких також міститься багато Кальцію. За
проективного покриття від 50 до 100%, загальна маса мушлі може зростати на 35%.
5. рН ґрунтів, що містять у профілі залишки мушель та коралінів є
нейтральним (до 7,1), не зважаючи на кислу реакцію кори вивітрювання
материнських порід.

Подяки

Автор висловлює подяку Національному антарктичному науковому центру МОН
України за підтримку цього дослідження, а також біологам-полярникам УАЕ
І.В. Дикому, В.М. Смаголю та О.М. Пеклу за цінну інформацію та коментарі щодо
раціону окремих видів морських птахів. Також, автор щиро вдячний біологу-
полярнику ХХ УАЕ П.Б. Хоєцькому за допомогу, консультації та коментарі.

1. Абакумов Е.В. Зоогенный педогенез как основной биогенный почвенный процесс в
Антарктиде // Рус. орнит. журн. – 2014. – № 23 (972). – С. 576-584.
2. Бедернічек Т.Ю., Гамкало З.Г. Лабільна органічна речовина ґрунту: теорія, методологія,
індикаторна роль. – К.: Кондор, 2014. – 180 с.
3. Заварзин Г.А. Лекции по природоведческой микробиологии. – М.: Наука, 2004. – 348 с.
4. Заименко Н.В., Бедерничек Т. Ю., Хоецкий П.Б. Аллелопатическая активность луговика
антарктического (Deschampsia antarctica Desv.) в контексте глобальных изменений
климата / Бюлл. Ботан. сада-института. – 2016. – № 15. – С. 26-28.
5. Заименко Н.В., Бедерничек Т.Ю., Швартау В.В., Михальская Л.Н., Хоецкий П.Б.
Инициальное почвообразование в Прибрежной Антарктике: существуют ли не
орнитогенные почвы? // Укр. антаркт. журн. – 2016. – № 15. – С. 170-175.
6. Парникоза И.Ю., Абакумов Е.В., Дикий И.В. и др. Орнитогенные локалитеты
Deschampsia antarctica в районе Аргентинских островов (Прибрежная Антарктика) / Рус.
орнит. журн. – 2014. – Т. 23, Экспресс-выпуск № 1056. – С. 3095-3107.