UA EN
 
/
/
Cover т. 39 Cover т. 39 cover back

Download all articles
Download article
  Hushtan H.H.
Taxonomic and ecological structure of oribatid mites (Acari: Oribatida) of mesophilic grasslands on the Transcarpathian lowland // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2023. - 39. - P. 89-98 DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.89-98 Key words: oribatid mites, grasslands, Transcarpathia, density, habitat The article analyzes the taxonomic diversity, dominance structure, spectra of morpho-ecological types, biotope complexes and groups of oribatid mites of mesophilic grasslands on Transcarpathian lowland. Prior to our works, there were almost no studies of the oribatid communities of the studied area. The research plots located on the sorrounding areas of the city of Mukachevo and the village of Kalnyk of the Mukachevo district. Soil samples selected for 2013-2014. The geographical coordinates of the first meadow are: 48º22.79' N, 22º40.14' E, and the second one is 48º30.86' N, 22º34.65' E. The total area of the first biotope is 0.45, and the second is 37.5 hectares. In relation to the humidity of the substrate, this type of biotope is characterized by mesophilic conditions. Extraction of mites from soil was carried out using Tullgren funnel method. Permanent preparations were prepared. Identification of the specimens was carried out using a microscope (Olympus BX 51). Oribatid mites of the investigated mesophilic grasslands are represented by 26 species from 22 genera and 16 families. The families Oppiidae and Scheloribatidae are the most represented. The average density of oribatid mites of the mesophilic grasslands on Transcarpathian lowland has relatively small values (3.7 thousand specimens per m2). The dominant species include Punctoribates punctum (C. L. Koch, 1839) and Ceratozetes mediocris Berlese, 1908. They together make up 44% of the total density of oribatids. Margalef, Menkhinik, Simpson, Shannon and Berger-Parker indices were calculated. 10 morpho-ecological types of oribatid mites were found on mesophilic grasslands. Oribatids - inhabitants of small soil crevices – predominate. Representatives of five biotope complexes (euryoecic, hygrophilous, hygro-mesophilous, mesophilous and xerophilous) and four biotope groups (eurytopic, forest, forest-meadow, meadow) were identified in the structure of ecological groups of Oribatids. Mesophilous and meadow species of oribatid mites have the largest share.  
References
  1. Баяргтохтох Б. 2010. Панцирные клещи Монголии (Acari: Oribatida). М. : Товарищество научных изданий КМК. 372 с.
  2. Беклемишев В.Н. 1961. Термины и понятия, необходимые при количественном изучении популяций эктопаразитов и нидиколов. Зоол. журн. № 40 Вип. 2. С. 149–158.
  3. Гиляров M.С. 1975. Определитель обитающих в почве клещей (Sarcoptiformes). М. : Наука. 491 с.
  4. Гуштан Г.Г. 2014. Антропогенні трансформації лучних угруповань орібатид (Acari: Oribatida) Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 36. С. 102–107.
  5. Гуштан Г.Г. 2015. Історія досліджень панцирних кліщів (Acari: Oribatida) лучних екосистем Палеарктики // Міжнар. наук. конф., присвячена 200-річчю від дня народження Людвіга Вагнера «Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття». Збірник матеріалів. С. 218–223.
  6. Гуштан Г.Г. 2018а. Орібатиди, як об’єкт фауністично-екологічних досліджень у лучних біотопах Євразії. Журнал агробіології та екології. Т. 5 № 1. С. 68–78.
  7. Гуштан Г.Г. 2018б. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) ксерофітних лук Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. № 45. С. 38-44. DOI: 10.24144/1998-6475.2018.45.38-44.
  8. Гуштан Г.Г. 2018в. Різноманіття панцирних кліщів (Acari: Oribatida) лучних екосистем басейнів річок Латориця та Боржава. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип 34. С. 75–80. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2018.34.75-80
  9. Гуштан Г.Г. 2019. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) гігрофітних лук Закарпатської низовини. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 35. С. 67–74. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2019.35.67-74
  10. Гуштан Г.Г. 2020. Зміни екологічної структури угруповань панцирних кліщів (Oribatida) під впливом антропогенних факторів Закарпатської низовини. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 36. C. 89–94. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.89-94
  11. Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. 2019а. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) ксерофітних та петрофітних лук Карпатського біосферного заповідника (ботанічні заказники «Чорна гора» та «Юлівська гора»). Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. № 1. С. 58–61.
  12. Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. 2019б. Про вплив сінокосіння на екологічну структуру панцирних кліщів (Oribatida) лучних екосистем Закарпатської низовини. «Сучасний рух науки». (Україна, м. Дніпро 2-3 грудня 2019 року). Тези доповідей IX міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. С. 445–448.
  13. Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. 2020. Панцирні кліщі (Oribatida) заплавних лук Закарпатської низовини. Укр. ентом. журн. № 1-2 (18). С. 41–47. DOI: https://doi.org/10.15421/282006
  14. Гуштан Г.Г., Капрусь І.Я., Рошко В.Г. 2013. Таксономічна структура населення орібатид (Acari: Oribatida) лучних біотопів Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 34. С. 70–75.
  15. Гуштан Г.Г., Крон А.А., Рошко В.Г., Меламуд В.В. 2011. Різноманіття та екологічні властивості панцирних кліщів (Acari: Oribatida) трансформованих лучних екосистем Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 31. С. 74–77.
  16. Кіш Р., Андрик Є., Мірутенко В. 2006. Біотопи Natura 2000 на Закарпатській низовині. Ужгород : Мистецька Лінія. 64 с.
  17. Криволуцкий Д.А., Лабрен Ф., Кунст М. и др. 1995. Панцирные клещи: морфология, филогения, экология, методы исследования, характеристика модельного вида Nothrus polustris C. L. Koch, 1839. М. : Наука. 224 с.
  18. Меламуд В.В. 2008. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області І. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 23. С. 198–208.
  19. Меламуд В.В. 2009. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області II. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 26. С. 85–98.
  20. Павличенко П.Г. 1994. Определитель цератозетоидных клещей (Oribatei, Ceratozetoidea) Украины. Киев : Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. 143 с.
  21. Сергиенко Г.Д. 1994. Фауна Украины. Т. 25. Клещи. Вып. 21. Низшие орибатиды. Київ : Наук. думка. С. 1–203.
  22. Hubert J., Tučková Š. 2003. The oribatid communities (Acari: Oribatida) on different stands of two meadows. Ekológia (Bratislava). Vol. 22, No. 4. P. 443–456.
  23. Hushtan H.H. 2018. First records of some Oribatid mite species (Acari, Oribatida) from Ukraine. Fragmenta faunistica. 61 (1). P. 55–59.
  24. Hushtan H.H., Hushtan K.V. & Glotov S.V. 2021. Checklist of oribatid mites (Acari, Oribatida) of the Transcarpathian lowland, Ukraine. Persian Journal of Acarology. 10 (4). P. 371–402. https://doi.org/10.22073/pja.v10i4.68186
  25. Krant G.W., Walter D.E., Behan-Pelletier V. et al. 2009. A manual of acarology. Lubbock: Texas Tech University Press. 807 p.
  26. Magurran A.E. 2004. Measuring Biological diversity. Blackwell Publishing company. 256 p.
  27. Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwendung. 1. Modellbildung. Modellrealisierung, Dominanzklassen. Arch. Naturschutzu. Lundschaftsforschung. B. 7 № 1. P. 1–26.
  28. Weigmann G. 2006. Acari, Actinochaetida Hornmilben (Oribatida). Keltern: Goeck e & Evers. 520 p.
  29. Whittaker R.H. 1977. Evolution of species diversity in land communities. Evolutionary Biology. Vol. 10. P. 1–67.

⇧
⇩