UA EN
 
/
/
Cover т. 39 Cover т. 39 cover back

Download all articles
Download article
  Zagorodniuk I.
«Ssavtsi» (Mammalia): the story of a 100-year-old term // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2023. - 39. - P. 151-160 DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.151-160 Key words: mammals, zoonymics, taxonomic names, Ukrainian scientific terminology The use of the Ukrainian word «ssavtsi» (= «suctorial») and its synonym «zviri» (= «beasts») to designate the class Mammalia is considered. It is shown that the word «zviri» is traditional, but over time the share of publications with the term «ssavtsi» increases, an in general there are twice as many of them. The similar meaning of these terms is conditional, and the author adheres to the usage of «ssavtsi» for the class Mammalia and «zviri» for the subclass Theria (= «placental»). The analysis of previous literature sources showed that the term «ssavtsi» appeared in scientific circulation only in 1910, in the textbook «Zoology» by I. Verkhratsky, and precisely as a plural noun with an iotized «i» («ssavtsї»). The author explains the latter as underlining the emphasis of the syllable, in contrast to predecessor terms, which were participles. This format was later changed to an iotless «i» with the appearance of writing the nomen in singular («ssavets»). There is a number of words based on the verb «ssaty» (= «to suck»), in particular «ssushchi», «ssachi», and «ssawchi in the prehistory of the appearance of the term «ssavtsi». The latter variant is not found in Ukrainian-language sources, but it was coined in the Polish language by M. Novytsky, a native of Galicia and Podolia, who after defending his thesis (in Lviv in 1863) became a professor at the Jagiellonian University, where he published a series of textbooks changing the meaning of «ssące» («zwierzęta ssące») and the noun «ssąwce» (the modern form is «ssaki»). An analogous term was present in the Czech language («ssawci» modernised as «savci»), from which textbooks were translated by activists of the Ruthenian movements. Thanks to the educational activities of the Ukrainian Scientific Society (USS), it was included in textbooks and reference books (written by I. Rakovsky, M. Charlemagne, and I. Verkhratsky in 1919–1922). One of its first popularisers was V. Hnatiuk, the compiler of the ethnographic collection «Animal Epic» (1916), who listed the articles according to systematics and used the nomen «Ssavtsi» (Mammals) for the title of the section. The further distribution of this term can also be explained by the fact that the monosyllabic form has become fixed in all the neighbouring languages: Czech «savci», Polish «ssaki», Slovak «cicavce» and others. To some extent, it was also the answer to the Latin composite name Mammalia (mamma = «mammary gland», -alia = «the one possesses»), and the suffix «-ets» in Ukrainian is a completely corresponding formant.  
References
  1. Абелєнцев В.І., Підоплічко І.Г., Попов Б.М. 1956. Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. Київ : Вид-во АН УРСР. 448 с. (Серія: Фауна України; Т. 1 вип. 1).
  2. Барабаш-Никифоров I.I. 1928. Нариси фавни степової Надднiпрянщини. Днiпропетровськ : Держ. вид-во України. 137 с.
  3. Болдирєв Р.В., Коломієць В.Т., Критенко А.П. та ін. 1985. Етимологічний словник української мови. Т. 2 (Д – Копці). Київ : Наук. думка. 572 с.
  4. Болдирєв Р., Коломієць В., Лукінова Т. та ін. 2006. Етимологічний словник української мови. Т. 5 (Р–Т). Київ : Наук. думка, 704 с. https://bit.ly/3MbeZ9a
  5. Булахов В.Л., Пахомов О.Є. 2006. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці. Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту. 356 с.
  6. Верхратський И. 1869. О кожанахъ. Правда. Письмо наукове и литературнє. Т. 3 (17). С. 150–151; Т. 3 (18). С. 158–160.
  7. Верхратський І. 1910. Зоольоґія на низші кляси шкіл середних. Видання IV. Львів : Печатня Загальна. 214 с.
  8. Гнатюк В. (упорядн.). 1916. Українські народні байки (звіринний епос). Т. 1–2. Львів : Наукове товариство ім. Шевченка. 559 с. https://bit.ly/2PITHj5
  9. Гораль А. 2019. Особові Назви з суфіксом -ець в українській мові кінця XX – початку XXI століття. Roczniki Humanistyczne. T. 67(7). S. 207–220. DOI: http://dx.doi.org/10.18290/rh.2019.67.7-14
  10. Делеган І.В. 2005. Біологія лісових птахів і звірів. Львів : Поллі. 600 с.
  11. Желеховский Є., Недїльский С. 1886. Малоруско-німецкий словар. Т. II. Львів : Друк. товариства им. Шевченка. 632 с.
  12. Загороднюк І. 2001. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Вісник Національного науково-природничого музею. Т. 1. С. 113–131.
  13. Загороднюк І. 2005. Монографічні видання і збірки, присвячені теріофауні України. Novitates Theriologicae. Pars 5. С. 74–77.
  14. Загороднюк І. 2016. «Земляний заєць» у Східній Європі: Ochotona чи Allactaga? Праці Теріологічної Школи. Т. 14. С. 16–33. doi: http://doi.org/10.15407/ptt2016.14.016
  15. Загороднюк І., Харчук С. 2017. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців. Вісник Національного науково-природничого музею. Т. 15. С. 43–72. DOI: http://doi.org/10.15407/vnm.2017.15.037
  16. Загороднюк І., Пархоменко В., Харчук С. 2017. Іван Верхратський та його огляд біології кажанів і хіроптерофауни Галичини (1869). Праці Теріологічної Школи. Т. 15. С. 10–27. DOI: http://doi.org/10.15407/ptt2017.15.010
  17. Загороднюк І., Харчук С. 2020. Історична, етимологічна та біогеографічна розвідки щодо українських назв ссавців роду Spermophilus. Theriologia Ukrainica. Т. 19. С. 66–89. DOI: http://doi.org/10.15407/TU1908
  18. Загороднюк І., Харчук С. 2022. Ласка Mustela nivalis як символ року 2021 в Україні: огляд досліджень, особливостей та етимології. Novitates Theriologicae. Pars 13. С. 147–158. DOI: http://doi.org/10.53452/nt1363
  19. Кесслер К.Ф. 1851. Животные млекопитающiя. Труды Коммисiи для описанiя губернiй Кiевского учебнаго округа. Кiевъ. 88 с.
  20. Корнєєв О.П. 1952. Визначник звірів УРСР. Київ : Радянська школа. 216 с.
  21. Корнєєв О.П. 1965. Визначник звірів УРСР (вид. ІІ). Київ : Радянська школа. 236 с.
  22. Мигулін О.О. 1929. Визначник звірів України. Харків : Держ. вид-во України. 96 с.
  23. Мигулін О.О. 1938. Звірі УРСР (матеріали до фауни). Київ : Вид-во АН УРСР. 426 с.
  24. Михайличенко Н.Є. 2009. До історії розвитку та дослідження форманта –ець. Філологія. Мовознавство. Наукові праці. Т. 119(106). С. 45–50.
  25. Ніколаєв В.Ф. 1918. Матеріяли до терминольогії по природознавству. Ч. I. Назви звірів, птиць, комах та інших животин. Полтава : Електр. друк. Я. Е. Брауде. 60 с.
  26. Покорный А. 1874. Зоологія с образками. Прага: Книгопечатня Богеміи. 388 с. https://bit.ly/38EoRoc
  27. Раковський І. 1919. Зоольоґія: для вищих початкових шкіл та ґімназій. Київ; Львів; Відень : Вернигора. 143 с. https://bit.ly/3znGlRR
  28. Сокур І.Т. 1952. Звірі Радянських Карпат і їх господарське значення. Київ : Вид-во АН УРСР. 68 с.
  29. Сокур I.Т. 1960. Ссавці фауни України. Київ : Держучпедвидав. 211 с.
  30. Татаринов К.А. 1956. Звірі західних областей України. Київ : Вид-во АН УРСР. 188 с.
  31. Турянін І.І. 1975. Хутрово-промислові звірі та мисливські птахи Карпат. Ужгород: Карпати. 1–175.
  32. Турянин І.І. 1996. Народні назви тварин. Зелені Карпати. № 1–2. С. 64–68. https://bit.ly/3aM22Qh
  33. Фесенко Г.В. 2018. Вітчизняна номенклатура птахів світу. Кривий Ріг : Діонат. 580 с.
  34. Храневич В.П. 1925. Нарис фавни Поділля. Ч. 1. Ссавці та птахи. Вінниця : Віндерждрук. 130 с.
  35. Шарлемань М. 1920. Звірі України. Короткий порадник до визначення, збирання та спостерігання ссавців України. Київ : Вукоопспілка. 82 с.
  36. Шарлемань М. 1927. Ссавці. – Плазуни. – Земноводяні. У: Назви хребетних тварин. Київ : Держ. вид-во України. С. 9–67.
  37. Шарлемань М. 1936. Матеріали до фауни звірів та птахів Чернігівської області. Київ : Вид-во Української академії наук. 117 с.
  38. Fedorowicz Z. 1928. Krajowe zwierzęta ssące. Wilno : J. Zawadzki. I–VIII. 210 s.
  39. Majewski E. 1889. Słownik nazwisk zoologicznych i botanicznych polskich. T. 1. Warszawa : Druk Noskowskiego. I–LX, 1–546, LXI–LXV. https://goo.gl/syIXhP
  40. Nowicki-Siła M. 1876. Zoologia obrazowa dla klas nizszych szkol srednich. Universitäts. 288 s. https://goo.gl/8Apuwp
  41. Staňek W. 1843. Přírodopis prostonárodní, čili popsání zvvířat, rostlin a nerostů wedlé tříd a řádů jejich. Praha : Nákladem Českého Museum. I–XIV, 1–496, 1–39. (Malá Encyklopedie Naukowe; Dil 3). https://goo.gl/wu91TA
  42. Booch-Árkossy F. 1890. Nowy dokładny słowik polsko-niemiecki i niemiecko-polski. Leipzig : H. Haessel. 998 s. https://goo.gl/3wvvkT
  43. Brzeziński M. 1892. Najciekawsze i najważniejsze zwierzęta ssące, ich życie i obyczaje: podług Brehma, Romanesa i innych. Warszawa. 196 s.
  44. Zawadzki A. 1840. Fauna der galizisch bukowinischen Wirbethiere. Stuttgart : Schmeizerbarts Verlag. 195 s.

⇧
⇩