Page 83 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 83
82 Карпінець Л.І., Лобачевська О.В.
У липні на досліджуваних ділянках старовікового букового лісу вміст нітрат-
аніонів у зеленій частині пагонів збільшувався у 3,0 рази, порівняно з весною.
Вочевидь, в умовах стабільного водно-термічного режиму місцевиростань моху на
-
кількість NO3 впливала насамперед незначна інтенсивність освітлення, тому їх вміст
у клітинах підвищувався внаслідок зниження рівня активності ензиму, який
-
каталізував редукцію NO3 (Arora, Ghosh, Singh, Gangopadhyay, 2018). У бурій частині
гаметофіту встановлено нижчий у 2,1 рази вміст нітрат-аніонів, ніж у
фотосинтезуючих пагонах. Мабуть, вивільнений у процесі деструкції нітрогенвмісних
+
органічних сполук NH4 активніше включався у ресинтез мономерів, пептидів тощо у
зеленій частині стебла, аніж окиснювався до нітратів у процесі нітрифікації (табл. 1,
рисунок).
У посушливі дні липня недостатній водний режим ґрунту на відкритих ділянках
-
вирубки, вочевидь, зумовив зменшення поглинальної здатності NO 3 гаметофітом, а
відтак – і до інактивації ферментних систем, які беруть участь у метаболізмі нітрогену.
Тому кількість нітратів у зеленій частині пагонів була найменшою. Така ж тенденція
простежувалась і у бурій частині дернинки. Встановлено, що в екстремальних умовах,
насамперед водного дефіциту, процеси дисиміляції відбувались повільно, а
фізіологічна здатність нітрифікаторів, які окиснюють відновлену форму аміаку до
нітратів, істотно зменшувалася (табл. 1, рисунок).
У жовтні визначені високі показники вмісту нітратного нітрогену у зелених
пагонах на ділянках бучини та рекреації, ймовірно, свідчать про те, що в умовах
низького освітлення поглинуті з ґрунту аніони нагромаджувались у клітинах моху
внаслідок зниження рівня активності ферментних систем нітрат- та нітритредуктаз.
Оскільки процеси розпаду у бурій частині пагонів проходили інтенсивно, очевидно, й
+
швидше відбувалось і включення вивільненого продукту – NH4 у біосинтез
органічних сполук у зелених активно ростучих пагонах моху, аніж конверсія його у
нітрати.
На ділянках вирубки, мабуть, інтенсивніші окисно-відновні процеси у
фотосинтезуючих пагонах зумовили вищий вміст нітрат-аніонів, порівняно із липнем,
завдяки оптимальнішому водно-термічному режиму повітря та більшому
вологозбереженню пагонів (табл. 1, рисунок).
Отже, на різних ділянках заповідної та антропогенно порушених лісових екосистем
вплив екологічних та сезонних змін умов навколишнього середовища були
визначальними у мінливості показників вмісту мінеральних сполук нітрогену у
пагонах епігейного моху A. undulatum.
Встановлено, що у квітні вищі показники температури повітря та інтенсивності
освітлення на відкритих ділянках вирубки значно індукували біохімічні реакції обміну
нітрогену у фотосинтезуючих пагонах і процеси деструкції у бурій частині гаметофіту,
про що свідчить більша кількість, зокрема катіонів амонію, ніж на ділянках бучини й
рекреації.
У липні стабільніші умови гідро-термічного режиму повітря та вища
вологозабезпеченість під дернинкою моху на заповідній території сприяли активнішій
абсорбції NH4 та NO3 із ґрунту, а також інтенсивнішій фіксації атмосферного N2,
-
+
перебігу біохімічних реакцій у його метаболізмі у зелених пагонах та швидким

