Page 83 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 83

82                      Карпінець Л.І., Лобачевська О.В.

                                      У  липні  на  досліджуваних  ділянках  старовікового  букового  лісу  вміст  нітрат-
                                   аніонів  у  зеленій  частині  пагонів  збільшувався  у  3,0  рази,  порівняно  з  весною.
                                   Вочевидь,  в  умовах  стабільного  водно-термічного  режиму  місцевиростань  моху  на
                                               -
                                   кількість NO3  впливала насамперед незначна інтенсивність освітлення, тому їх вміст
                                   у  клітинах  підвищувався  внаслідок  зниження  рівня  активності  ензиму,  який
                                                         -
                                   каталізував редукцію NO3  (Arora, Ghosh, Singh, Gangopadhyay, 2018). У бурій частині
                                   гаметофіту  встановлено  нижчий  у  2,1  рази  вміст  нітрат-аніонів,  ніж  у
                                   фотосинтезуючих пагонах. Мабуть, вивільнений у процесі деструкції нітрогенвмісних
                                                       +
                                   органічних сполук NH4  активніше включався у ресинтез мономерів, пептидів тощо у
                                   зеленій частині стебла, аніж окиснювався до нітратів у процесі нітрифікації (табл. 1,
                                   рисунок).
                                      У посушливі дні липня недостатній водний режим ґрунту на відкритих ділянках
                                                                                               -
                                   вирубки, вочевидь, зумовив зменшення поглинальної здатності NO 3  гаметофітом, а
                                   відтак – і до інактивації ферментних систем, які беруть участь у метаболізмі нітрогену.
                                   Тому кількість нітратів у зеленій частині пагонів була найменшою. Така ж тенденція
                                   простежувалась і у бурій частині дернинки. Встановлено, що в екстремальних умовах,
                                   насамперед  водного  дефіциту,  процеси  дисиміляції  відбувались  повільно,  а
                                   фізіологічна  здатність  нітрифікаторів,  які  окиснюють  відновлену  форму  аміаку  до
                                   нітратів, істотно зменшувалася (табл. 1, рисунок).
                                      У  жовтні  визначені  високі  показники  вмісту  нітратного  нітрогену  у  зелених
                                   пагонах  на  ділянках  бучини  та  рекреації,  ймовірно,  свідчать  про  те,  що  в  умовах
                                   низького  освітлення  поглинуті  з  ґрунту  аніони  нагромаджувались  у  клітинах  моху
                                   внаслідок зниження рівня активності ферментних систем нітрат- та нітритредуктаз.
                                   Оскільки процеси розпаду у бурій частині пагонів проходили інтенсивно, очевидно, й
                                                                                                +
                                   швидше  відбувалось  і  включення  вивільненого  продукту  –  NH4   у  біосинтез
                                   органічних сполук у зелених активно ростучих пагонах моху, аніж конверсія його у
                                   нітрати.
                                      На  ділянках  вирубки,  мабуть,  інтенсивніші  окисно-відновні  процеси  у
                                   фотосинтезуючих пагонах зумовили вищий вміст нітрат-аніонів, порівняно із липнем,
                                   завдяки  оптимальнішому  водно-термічному  режиму  повітря  та  більшому
                                   вологозбереженню пагонів (табл. 1, рисунок).
                                      Отже, на різних ділянках заповідної та антропогенно порушених лісових екосистем
                                   вплив  екологічних  та  сезонних  змін  умов  навколишнього  середовища  були
                                   визначальними  у  мінливості  показників  вмісту  мінеральних  сполук  нітрогену  у
                                   пагонах епігейного моху A. undulatum.
                                      Встановлено,  що у  квітні  вищі  показники  температури  повітря  та  інтенсивності
                                   освітлення на відкритих ділянках вирубки значно індукували біохімічні реакції обміну
                                   нітрогену у фотосинтезуючих пагонах і процеси деструкції у бурій частині гаметофіту,
                                   про що свідчить більша кількість, зокрема катіонів амонію, ніж на ділянках бучини й
                                   рекреації.
                                      У  липні  стабільніші  умови  гідро-термічного  режиму  повітря  та  вища
                                   вологозабезпеченість під дернинкою моху на заповідній території сприяли активнішій
                                   абсорбції  NH4  та  NO3  із ґрунту, а також інтенсивнішій фіксації атмосферного  N2,
                                                       -
                                               +
                                   перебігу  біохімічних  реакцій  у  його  метаболізмі  у  зелених  пагонах  та  швидким
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88