Page 79 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 79
78 Карпінець Л.І., Лобачевська О.В.
відмерлі частини надземних пагонів, які піддаються деструкції (Lindo, Gonzalez, 2010;
Ishak et al., 2024). Завдяки метагеномному секвенуванню мікроорганізмів виявлено, що
у бурій частині гаметофіту активно здійснюється дисиміляційна й асиміляційна
редукція нітратів та процеси повної нітрифікації й денітрифікації (Ishak et al., 2024),
оскільки нижня частина пагонів тісно інтегрована з ґрунтом (Hu et al., 2015). У зелених
пагонах моху реакцій окиснення, пов'язаних із нітрифікацією, не виявлено, але
встановлено відновлення нітрат-аніонів (Ishak et al., 2024), які мають властивість
нагромаджуватись, зокрема у вакуолях клітин, та формувати їхній запасний пул
(Tischner, 2000; Chamizo-Ampudia et al., 2017). Амонійний нітроген не накопичується
у рослинному організмі, порівняно з нітратним, а відразу через ланцюг біохімічних
реакцій використовується для синтезу органічних нітрогенвмісних сполук (Коць,
Михалків, 2019; Zayed et al., 2023).
Включення амонію у метаболізм відбувається завдяки його приєднанню до
акцептора – глутамату (глутамінова кислота) і далі через пряме амінування
асимілюватися в амід – глутамін. Взаємоперетворення глутамінової кислоти та
глутаміну за участі ензимів глутаматсинтазного циклу – глутамінсинтетази (ГС) та
глутаматсинтази (ГОГАТ) відіграє першочергову роль в асиміляції, транспортуванні
та рециркуляції нітрогену. Життєво важливі для рослин ферменти ГС і ГОГАТ
забезпечують оптимальне використання біогенного елемента та підтримують його
гомеостаз (Ward et al., 2005). Варто зазначити, що включення амонію у процеси обміну
речовин за участю ензимів ГС та ГОГАТ у рослинах, є основним шляхом його
асиміляції (Мусієнко, 2001).
За результатами проведеного аналізу встановлено, що у квітні відсутність
листкової маси деревостану зумовила підвищення показників інсоляції та водно-
температурного режиму повітря мікросередовища моху на заповідній території та у
+
зоні рекреації (табл. 1). Мабуть, тому кількість N-NH4 у фотосинтезуючій частині
пагонів була меншою, ніж у бурій (рисунок). В період активної вегетації A. undulatum,
ймовірно, інтенсивне надходження амонію для асиміляції у зеленій частині пагонів
відбувалось насамперед унаслідок редукції нітратів, що транспортувались із
резервного пулу вакуоль клітин, та поглинутій мінеральній формі із ґрунту, аніж
завдяки катіонам, вивільнених за вторинного розпаду білків у бурій відмерлій частині
+
пагонів. Вивільнений NH4 у бурій частині стебла, очевидно, окиснювався до нітратів
у процесі нітрифікації, які в подальшому могли бути включені у різні процеси
метаболізму.
Варто відзначити, що у представників Polytrichaceae, зокрема в ендогідричного
моху A. undulatum, рух води та поживних речовин здійснюється завдяки висхідному
руху по трахеїдоподібним провідним клітинам – гідроїдам, які утворюють провідний
пучок в центральній частині стебла (Лобачевська, 2014; Glime, 2017; Lobachevska,
Karpinets, 2024). Весною за достатнього зволоження у висхідному напрямку разом з
водою і надходила частина амонію з ґрунту до активної асимілюючої частини пагонів.
У квітні на відкритих ділянках вирубки в умовах вищих показників інсоляції та
температури повітря встановлена більша кількість N-NH4 у фотосинтезуючій та бурій
+
частинах пагонів A. undulatum, порівняно із ділянками бучини та рекреації, що може
свідчити про активніші процеси метаболізму: швидкий перебіг окисно-відновних

