Page 78 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Сезонна динаміка вмісту мінеральних форм нітрогену у пагонах моху … 77

заповідної території до вирубки) підвищувалась інтенсивність освітлення, що
зумовлювало вищі показники температурного режиму повітря та втрату вологи як у
дернинках моху, так і поверхневому шарі ґрунту (табл. 1). Надземний покрив
епігейного виду A. undulatum у зонах досліджень сформований лише у місцях, де
покриття лісовою підстилкою було мінімальним (Лобачевська, Рабик, Карпінець,
2023; Lobachevska, Karpinets, 2024).
На території досліджуваних лісових екосистем визначено по три локалітети,
2
розміри яких становили 1 м проективного покриття A. undulatum, на дослідній ділянці
2
загальною площею 10 м . Відбір зразків моху проводили у квітні, липні та жовтні 2024
року методом конверта. Для цього у межах кожного локалітету у 5-ти місцях відбирали
по 5 індивідуальних проб мохових дернин розміром до 10 см із пагонами з
2
асиміляційною і старіючою частинами та ризоїдального шару ґрунту під A. undulatum
завглибшки до 3 см.
Для біохімічного аналізу вмісту катіонів амонію у зеленій фотосинтезуючій та
бурій частинах пагонів моху використовували реактив Неслера (Баранов, Гумецький,
2003; Баранов, Величко, Карпінець, 2020). Для цього окремі вищезазначені частини
пагонів A. undulatum екстрагували 1 н розчином KCI. До екстрактів із отриманих
зразків додавали K-Na-виннокислий для попередження опалесценції розчину.
Оптичну густину в отриманих розчинах із реактивом Неслера вимірювали за довжини
хвилі 415 нм.
Кількість нітрат-аніонів у пагонах моху визначали відповідно до методики
-
(Баранов, Гумецький, 2003; Баранов, Величко, Карпінець, 2020). Попередньо NO3
екстрагували зі свіжого рослинного матеріалу 1 % CH 3COOH. В отриманих екстрактах
нітрати відновлювали цинком та вимірювали оптичну густину розчинів з реактивом
Ґрісса за довжини хвилі 540 нм.
Вміст вологи у зеленій і бурій частинах пагонів моху та у ґрунті під дернинками із
досліджуваних ділянок лісових екосистем визначали методом зважування та
обчисленням її у відсотках від маси абсолютно сухої речовини (Польчина, 1991).
Температуру повітря над дернинкою A. undulatum та у його дернинці вимірювали
ртутними термометрами, інсоляцію на дослідних ділянках – люксметром Ю–116.
Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою програм
Microsoft Excel та «Statistica». Проводили кореляційний аналіз отриманих результатів,
а також оцінку достовірності різниці між варіантами за t-критерієм Стьюдента, яку
вважали статистично значущою за p<0,05. Досліди повторювали тричі.

Результати досліджень

У гаметофіті моху, який є домінуючою стадією життєвого циклу, уздовж його
вертикального градієнта розрізняють: живу асиміляційну із зеленими листками та
старіючу буру – нижню з бурими листками і ризоїдною повстю частини. У
фотосинтезуючій та бурій частинах пагонів моху угруповання мікроорганізмів
займають унікальні функціональні ніші, зокрема, зелена частина гаметофіту пов’язана
з N-фіксуючими ціанобактеріями, що є часто фокусом досліджень симбіотичних
зв’язків між бріофітами та бактеріями. Старіючу частину пагонів вважають важливим
джерелом поживних речовин для певних груп мікробіоти, оскільки вона містить