Page 37 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

36 Химин О.І., Капрусь І.Я.

Entomobryidae (по 7 видів у кожній). Проте у дубняку родини Onychiuridae і
Tullbergiidae (по 6 видів у кожній) попри високу кількість видів мають досить низьку
чисельність, яка не перевищує 9,6% від загальної, у грабі додається родина
Hypogastruridae, яка включає 6 видів, а родина Onychiuridae, незважаючи на низьке
видове розмаїття (всього 3 види), складає 20,7% від загальної чисельності.
Загалом у складі досліджених таксоценів колембол інвазійних дубняків виявлено
представників шістьох біотопних комплексів видів за польовим гігропреферендумом
(еврибіонтів, гігрофілів, гігро-мезофілів, мезофілів, ксерорезистентів та ксеро-
мезофілів) та чотирьох біотопних груп видів (табл. 3).
За відносною чисельністю в усіх біотопах переважають еврибіонти та гігро-
мезофіли. У спектрі життєвих форм за кількістю видів переважають
верхньопідстилкові біоморфи (табл. 3), а за показником відносної чисельності в усіх
біотопах окрім грабової бучини, переважають підстилково-ґрунтові форми, і висока
представленість верхньоґрунтових, у грабі переважають верхньоґрунтові. Серед
біотопних груп за кількістю видів переважають лісові таксони, але за відносною
чисельністю перевага належить евритопним колемболам.
За критерієм спеціалізованості угруповань колембол, запропонованим Н.О.
Кузнєцовою (Кузнецова, 2005), таксоцени колембол у інвазійних монокультурах дуба
різного віку можна віднести до евритопного типу, оскільки жодна зі спеціалізованих
груп (лісова, лучна, лучно-степова) у них не досягає 40% від загальної чисельності.

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що вік монокультури
дуба червоного суттєво впливає на таксономічну структуру таксоцену Collembola.
Встановлено наступні зміни: 1) видовий склад та загальне видове багатство у 48-
річному дубняку, у порівнянні з 20-річним, зросло в 1,3 рази, при 53% подібності
видових списків двох таксоценів; 2) збільшилась щільність населення колембол з 1,8
тис. екз./м у 20-річному до 4,8 тис. екз./м у 48-річному дубняку, проте у порівнянні з
2
2
природними лісовими біотопами цей показник зменшився в середньому в півтори
рази; 3) ємність ґрунтового середовища, на рівні точкового альфа-різноманіття у 48-
річному інвазійному дубняку, порівняно з 20-річним, зросла майже у 2 рази, а рівень
диференціюючого β–різноманіття колембол знизився в 1,5 рази.
Зменшення або збільшення видового багатства в двох варіантах інвазійних
дубняків можна розглядати як негативні зміни в структурі таксоценів колембол,
оскільки вони утворені на місці бучини та грабової бучини. З літератури відомо, що
будь-які зміни параметрів різноманіття під впливом антропогенного фактору
(наприклад, штучного створення лісонасаджень) можуть призводити до втрати
стійкості лісової екосистеми.
Встановлено, що в 20-річному дубняку домінанти складають більше половини всієї
чисельності цього таксоцену, еудомінантів тут не виявлено, а до числа масових форм
входить 7 видів, тоді як у бучині 5, серед них 1 еудомінант (F. manolachei), домінантів
не виявлено, великий відсоток (37,2%) складають субдомінанти. У 48-річному
дубняку, як і в 20-літньому, ієрархія масових видів є подібною (еудомінантом є F.
manolachei, домінантом I. minor), проте у контрольній природній грабині розподіл
інший, еудомінантів не виявлено, I. minor, F. manolachei та P. armata є домінантами та
становлять більшу половину усієї чисельності.