Page 141 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

140 Франчук М.В., Бачук Л.В.

зимовий період, які також системно впроваджуються в заповіднику починаючи з 2013
року. Окрім цього використовувались інші дані про вид, які зібрані в заповіднику
протягом зазначеного у дослідженні періоду.
Математична обробка даних. Всі розрахунки виконані з використанням
статистичних пакетів Excel для Windows V. 7. Вибірки, що характеризують
чисельність тетерука та трьох видів ссавців за 2013-23 рр. порівнювали між собою з
використанням t-критерія Стьюдента, а також між ними вираховували коефіцієнт
кореляції. Візуалізацію отриманих результатів виконували у графічних додатках Excel
для Windows V. 7 та пакету ArсGis 2.6.

Результати та їх обговорення

Токовища. За результатами одинадцятирічних обліків (2013-23 рр.) в
Рівненському природному заповіднику виявлено 833 місць тетерука (81 – 2013; 45 –
2014; 31 – 2015; 65 – 2016; 83 – 2017; 112 – 2018; 81 – 2019; 81 – 2020; 105 – 2021; 87 –
2022; 88 – 2023) (рис. 2), де задокументовано факти його токування. Із телеметричних
досліджень, що проведені на токовищах у Швеції (Borecha,Willebrand, Nielsen, 2017),
відомо, що дорослі самці тетерука мають тісні зв’язки із місцем току та зберігають
його протягом усього життя, а у період позашлюбного періоду проводять неподалік
нього. Таким чином, формуються токи з місцевих птахів, які не перекриваються з
іншими токами. Натомість молоді птахи з місць свого народження розселяються на
значні відстані та можуть формувати нові токовища. Це явище може пояснити
незначну різницю у значеннях середньої кількості птахів на токах за період
дослідження 2013-23 рр. (рис. 3).

120
105
100 88
84 87
81 81 81 81
Кількість токовищ 60 49 31 65
80

40

20

0
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023

Рис. 2. Розподіл токовищ тетерука євразійського за період моніторингу (2013-2023
рр.).