Page 139 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

138 Франчук М.В., Бачук Л.В.

моніторингу – визначити основні фактори, що впливають на популяції. Враховуючи
вищезазначене, можна показати на прикладі Рівненського природного заповідника, як
можна вирішити цю проблему із застосуванням ресурсів служби охорони і науковців
для моніторингу тетерука.
Основним завданням Рівненського природного заповідника є збереження та
вивчення динаміки природних комплексів Українського Полісся, що реалізується
державною програмою Літопис природи. Серед першочергових завдань Літопису
природи є вивчення популяційних параметрів раритетної фауни. Тому, не випадково
тетерука у заповіднику віднесено до видів, які потребують постійного моніторингу.
Такий моніторинг передбачає постійний збір інформації про зустрічі виду у
заповіднику, фенологія основних явищ, а також сезонний моніторинг чисельності на
токовищах. Окрім цього, тетерук є індикатором змін лісо-болотних комплексів через
процеси розвитку сильватизації та спонтанної сукцесії відкритих просторів.
До 2013 р. основна інформація про поширення та чисельність тетерука в
заповіднику отримувалась науковими співробітниками та працівниками
природоохоронних відділень, проте ці дані були не уніфіковані і лише давали коротку
інформацію про певне спостереження (місце та чисельність) відповідного сезону року.
Через це отримана інформація не могла відображати сучасний стан популяції тетерука.
З 2013 р. в Рівненському природному заповіднику тетерук став об’єктом підвищеного
наукового інтересу, тому тут було започатковано його щорічні синхронні обліки під
час весняного токування, що дало змогу залучити працівників служби охорони
заповідника та отримати реальну інформацію щодо чисельності, просторового
розміщення, статевого складу та фенології розмноження тетерука. Перші аналітичні
дані за 2013-2018 рр. були опубліковані нами у 2019 р. (Франчук, Бачук, 2019).
Враховуючи перелічене вище, метою цієї публікації є представлення результатів
синхронних обліків тетерука за результатами 2013-23 рр. та їх аналіз.

Матеріал і методи досліджень

Матеріал. Основний матеріал дослідження зібраний під час синхронних обліків
тетерука в шести природоохоронних відділеннях (ПНДВ) (до 2021 р. – лісництвах)
Рівненського природного заповідника у гніздові сезони (березень-травень) 2013-23 рр.
Зібрано близько 2500 спостережень тетерука на 833 токовищах.
Територія. Рівненський природний заповідник розташований на півночі
Рівненської обл. України, складається із чотирьох масивів (виділено зеленим
контуром, рис. 1): «Сомине» (Карасинське ПНДВ, Сарненський р-н; координати
центру масиву N 51.415960 E 26.909066), «Переброди» (Північне, Старосільське
ПНДВ, Сарненський р-н; координати центру масиву N 51.709404 E 27.141858), «Сира
Погоня» (Більське, Грабунське ПНДВ, Сарненський р-н; координати центру масиву
N51.513679 E27.214423) та «Білоозерський» (Білоозерське л-во, Вараський р-н;
координати центру масиву N 51.508019 E 25.712257), із загальною площею 42291,2 га.
За геоботанічним районуванням всі масиви належать до крайньої північно-східної
частини Західнополіського (Ковельсько-Сарненського) округу Волинського Полісся
(Природно-заповідний…, 2008). Територія заповідника характеризується високою
заболоченістю (51,06%), ліси (46,7%) (Матеріали…, 2017) мають острівний характер і
різний ступінь вологості. Тут представлені усі типи боліт Українського Полісся.