Page 138 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.137-146

УДК 598.2:574.3:502.72(477.82 Полісся)

Франчук М.В., Бачук Л.В.

РЕЗУЛЬТАТИ СИНХРОННИХ ОБЛІКІВ ТЕТЕРУКА ЄВРАЗІЙСЬКОГО
(TETRAO TETRIX) В РІВНЕНСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВІДНИКУ
В 2013-2023 рр.

У статті представлені матеріали синхронних обліків тетерука євразійського
(Tetrao tetrix) в Рівненському природному заповіднику за 2013-2023 рр. На основі цих
даних оцінено чисельність виду, яка становила 521 особин у 2013 р., 474 ос. – 2014 р.,
260 ос. – 2015 р., 601 ос. – 2016 р., 655 ос. – 2017 р., 879 ос. у 2018 р., 729 ос. – 2019 р.,
758 ос. – 2020 р., 624 ос. – 2021 р., 638 ос. – 2022 р. та 587 ос. у 2023 р. Встановлено, що
найбільше на зниження чисельності тетерука вплинули: інтенсивна посуха 2014-2015
рр., 2019-2020 рр., повномасштабні пожежі 2015 р., 2019 р., а також кумулятивний
вплив факторів середовища – зміна клімату, хижацтво, процес сильватизації,
загальновизнані популяційні тенденції скорочення популяції тетерука. Ми підтримуємо
позицію О.Л. Кратюка (2024), що через низку перелічених вище факторів довкілля на
Поліссі формуються ізольовані мікропопуляції тетерука, що живуть за своїми
правилами та чутливі до змін середовища існування. Тому важливо здійснювати
комплексні моніторингові дослідження середовища існування виду та сформувати план
його збереження, який є індикатором змін лісо-болотних екосистем Полісся.
Ключові слова: динаміка чисельності, чисельність, хижацтво, токовища, зміна
клімату, Полісся.

Тетерук євразійський (Tetrao tetrix) в Україні поширений в двох біогеографічних
зонах: Поліссі та Карпатах (Кратюк, 2009), окремі локалітети відомі із Розточчя та
Малого Полісся (Башта, Татух, 2010). Вид охороняється Червоною книгою України
(Кратюк, 2009). Нам відомо лише фрагментарні дослідження цього виду в Україні, а
саме вивчення генетичної структури Поліської та Карпатської популяцій (Pavlovska,
Höglund, 2015), регіональні дослідження чисельності та просторового розміщення в
Карпатах (Башта, Татух, 2010; Горбань та ін., 2017), Розточчі (Башта, Татух, 2010),
Поліссі (Кратюк, Поліщук, 2007; Франчук, Бачук, 2019; Кратюк, 2024). Через те що
тетерук внесений до списку мисливської фауни, ведеться його щорічний облік у
мисливських господарствах, дані обліку представлені у відповідних статистичних
зведеннях (форма II-ТП «Мисливство»), деякі з них щорічно узагальнюються на рівні
області у доповідях про стан довкілля (наприклад, по Рівненській області (Доповідь…,
2024). Виходячи з цього, мисливські господарства певною мірою ведуть щорічний
моніторинг стану популяції тетерука в Україні, однак ці дані потребують ретельного
аналізу через ймовірність подвійного обліку, неузгодженість методів та аналізу
отриманих даних. Враховуючи особливості екології виду, найефективнішим
вважається його облік на токовищах (березень-травень) із застосуванням синхронних
обліків та залученням великого кола обліковців. Такий підхід був застосований у
Рівненському природному заповіднику, починаючи з 2013 року (Франчук, Бачук,
2019) та на деяких об’єктах ПЗФ Карпатського регіону (Горбань та ін., 2017), що дало
можливість комплексно оцінити стан цих популяцій, а застосування щорічного