Page 140 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Результати синхронних обліків тетерука євразійського (Tetrao tetrix) … 139

Рис. 1. Картосхема розміщення Рівненського природного заповідника.

Методика. В методику дослідження покладені комплексні синхронні обліки
тетерука. У складі 6 відділень заповідника налічується 48 індивідуальних обходів за
якими закріплені працівники (інспектори) служби охорони на яких, окрім охорони,
покладені завдання проведення найпростіших наукових досліджень. Обліки птахів
проводились наступним чином. Протягом березня-травня не менше одного разу на
тиждень за сприятливих погодних умов (сонячно, безвітряно, без опадів) усі
працівники ПНДВ в один час (за 30 хв до сходу сонця і до 10 год. дня) синхронно
обстежували свій обхід на наявність токовищ тетерука. При виявлені токів на них
підраховувалась чисельність самців та самиць. Ця інформація заносилась до
спеціальної анкети, де окрім чисельності тетерука зазначали час реєстрації, місце з
прив’язкою до картографічної основи. Картографічною основою слугували плани
лісовпорядкування заповідника. Для встановлення реальної чисельності на току
обліки проводили повторно, як мінімум два рази. Під час обстежень реєстрація
пролітних особин не бралась до уваги, надавалась перевага спостереженням токуючих
особин, особин які сиділи на болоті, деревах. Після проведення обліків анкети
спостереження надавали на опрацювання у науковий відділ. Отриману інформацію по
кожному відділенню заповідника наносили на план лісонасаджень із зазначенням
чисельності кожного спостереження, після цього ідентифікували конфігурацію
токовища, яке не перекривається з іншими у часі і просторі. Чисельність тетерука на
кожному із токовищ визначали за сумою спостережень, де брали найбільшу
чисельність самців та самок за весь час обліків. Після цього зводили чисельність по
певному відділенню, масиву та заповіднику в цілому. Попередні результати обліків
заносили до щорічних літописів природи (2013-2024 рр.).
Для аналізу впливу на тетерука природних ворогів, використовували дані про
чисельність лисиці звичайної (Vulpes vulpes), свині дикої (Sus scrofa) та куниці лісової
(Martes martes) за 2013-23 рр., отримані на основі синхронних обліків ссавців у