Page 71 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 71

70                         Дацко Т.М., Качмар Н.В.

                                      Агроценози  —  це  штучно  створені  екосистеми,  які  формуються  в  результаті
                                   діяльності   людини,   зокрема   сільськогосподарського   виробництва.   Вони
                                   характеризуються  спрощеною   структурою   біорізноманіття   та   підвищеним
                                   антропогенним  навантаженням,  яке  може  мати  значний  вплив  на  ґрунтову  фауну,
                                   включаючи колембол.
                                      Основні фактори, що впливають на угруповання колембол в агроценозах:
                                       • Обробка ґрунту: Оранка та інші методи механічної обробки можуть знищувати
                                         ґрунтові мікросередовища, де мешкають колемболи, порушуючи їхні екологічні
                                         ніші.
                                       • Внесення  добрив  і  пестицидів:  Хімічні  речовини,  які  використовуються  в
                                         аграрних системах, можуть як сприяти розвитку окремих видів колембол, так і
                                         згубно впливати на їх чисельність і різноманіття.
                                       • Сівозміна та рослинний покрив: Тип рослинного покриву та системи сівозміни
                                         також  мають  суттєвий  вплив  на  популяції  колембол,  змінюючи  джерела
                                         живлення та структуру підстилки.
                                      Угруповання  колембол  орних  земель  території  України  недостатньо  вивчені
                                   екологами. Відомо, що структурні зміни угруповань колембол є найбільш чутливими і
                                   досить  ранніми  показниками  екологічного  стану  ґрунтів  в  агроценозах  (Гоблик,
                                   Капрусь, 2015). Незважаючи на це, детальні зооіндикаційні дослідження агроґрунтів із
                                   використанням  кількісних  та  якісних  параметрів  угруповань  ґрунтової  біоти  тільки
                                   починають  розвиватися  (Капрусь,  2010;  Кузнецова,  2005.).  Саме  тому,  актуальним
                                   завданням  ґрунтово-зоологічних  досліджень  залишається  вивчення  фауни  та
                                   населення колембол у різних типах агроценозів, зокрема даного регіону.
                                      Метою роботи було провести порівняльний аналіз структури угруповань колембол
                                   в основних типах агроценозів Жовківщини, а також оцінити можливості використання
                                   структурних параметрів досліджених угруповань для зооіндикації екологічного стану
                                   едафотопу в умовах ріллі.

                                      Матеріал і методи досліджень

                                      Матеріалом для виконання роботи слугували колемболи, зібрані восени 2022 року
                                   в  агроценозах  поблизу  м.  Жовква  Львівської  області.  Агроценози,  які  обрані  для
                                   досліджень таксоценів ногохвісток, мають у своєму складі різну рослинну культуру
                                   (едифікатора). Усі едафотопи дуже трансформовані людиною завдяки використанню
                                   різних  агротехнологій,  конкретній  історії  ведення  землеробства,  а  також
                                   специфічному  екологічному  впливу  монокультури,  яка  вирощується.  Усі  ці
                                   агроценози утворені багато років тому на місці первинних змішаних лісів із участю
                                   дуба, граба і рідше сосни.
                                      Досліджено угруповання колембол в трьох основних типах агроценозів: 1) пшениці
                                   (І), 2) ріпаку (ІІ) та 3) картоплі (ІІІ). Усі ці агроценози утворені багато років тому на
                                   місці  первинних  змішаних  лісів  із  участю  дуба,  граба  і  рідше  сосни.  Загалом  було
                                   відібрано  60  ґрунтових  проб  (по  20  в  кожному  типі  агроценозу  за  допомогою
                                                                                                         3
                                   квадратного  біоценометра  10  х  10  см  до  глибини  10  см  (об’єм  1000  см )  з
                                   використанням  класичних  методів  дослідження  ґрунтових  мікроартропод  (Капрусь,
   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76