Page 67 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 67

66                         Капрусь І.Я., Мицак О.Я.

                                   (табл.  1,  3).  Це  є  передбачуваним  результатом  наших  досліджень  із  огляду  на
                                   надмірний режим зволоження дослідженого болотного біотопу. Усіх представників із
                                   перших двох комплексів вологолюбних видів (сумарно 20 або понад 55% видового
                                   різноманіття) слід вважати фауністичними індикаторами болотних едафотопів регіону
                                   Розточчя і прилеглих територій . В різні сезони року їх було виявлено від 13 до 15
                                   видів.  Варто  наголосити  також  на  великій  чисельній  представленості  колембол  із
                                   комплексів гігрофільних і гігромезофільних видів (сумарно понад 87% усіх особин),
                                   які найкраще диференціюють досліджений тип екосистеми.
                                      Досліджений болотний таксоцен колембол включає за узагальненими даними  сім
                                   біотопних груп видів (табл. 1, 3). Їхнє співвідношення у різні сезони року є досить
                                   подібним  і  характеризується  найбільшою  представленістю  особин  лучноболотних
                                   (близько 65% чисельності), евритопних (10%), лісових і лісо-лучних (сумарно 18%)
                                   видів  колембол.  Крім  того,  відмічено  велику  чисельну  представленість  екологічно
                                   пов’язаних  із болотними біотопами навколоводних і болотних видів, які сумарно з
                                   лучноболотними складають 70,5 % чисельності таксоцену. За сумарним різноманіттям
                                   ця група спеціалізованих гігрофілів, які приурочені до боліт, включає всього 7 видів
                                   колембол або 19,5 %  різноманіття дослідженого таксоцену.
                                      На  основі  середньої  представленості  біотопних  груп  колембол  за  весь  період
                                   дослідження  можна  зробити  висновок,  що  в  дослідженому  едафотопі  формується
                                   спеціалізований  болотний  таксоцен  колембол  (Кузнецова,  2005),  де  частка
                                   спеціалізованих  видів  до  цього  болотного  едафотопу  (лучно-болотних,  болотних  і
                                   навколоводних)  складає  більше,  ніж  40%  від  сумарної  чисельності.  Однак,  в
                                   дослідженому біоценозі частка таких видів є навіть більшою ніж 70%. Враховуючи
                                   отримані дані, пропонуємо називати такі спеціалізовані болотні таксоцени колембол,
                                   де  частка  спеціалізованих  видів  складає  більше  ніж  60%  їхньої  чисельності,
                                   суперспеціалізованими.  Цікаво, що на території МБР «Розточчя» у ході багаторічних
                                   досліджень  болотних  біоценозів  виявлено  змішаний  таксоцен  колембол,  який
                                   найчастіше характерний для антропогенно порушених екосистем (Капрусь та ін. 2023).

                                      Висновки

                                      На  основі  проведених  досліджень  можна  зробити  висновок,  що  характерною
                                   особливістю дослідженого болотного урботаксоцену колембол є його велике видове
                                   різноманіття,  суперспеціалізованість  і  супердомінантність,  які  зберігаються  у  різні
                                   сезони року.
                                      Встановлено всього 36 видів колембол, які належать до 24 родів і 12 родин. В різні
                                   сезони року на рівні точкового альфа–різноманіття (ґрунтова проба, об'єм якої 10х10
                                   см) виявлено від  6 до 16 видів колембол (в середньому  10), а  ценотичного альфа–
                                   різноманіття – 23-28 видів, що вказує на велику ємність ґрунтового середовища для
                                   колембол  у  дослідженій  болотній  екосистемі.  Досліджений  таксоцен  колембол
                                   характеризуються великими показниками щільності населення у різні сезони року, від
                                                        2
                                   11,34 до 15,48 тис. ос./м .
                                      Виявлено,  що  до  кола  масових  видів  (еудомінантів,  домінантів,  субдомінантів)
                                   болотного таксоцену за весь період досліджень входило 8 таксонів колембол. В окремі
                                   сезони  року  було  від  3  до  5  масових  видів,  на  частку  яких  належить  66,4-83,6%
                                   чисельності  населення  колембол.  Це  свідчить  про  великий  рівень  концентрації
                                   домінування  декількома  масовими  видами  на  тлі  малої  чисельності  рідкісних
                                   колембол.  Супердомінантом  за  весь  період  досліджень  був  інвазивний  вид
                                   D. trispinata, частка якого в окремі сезони року складала 57,4-68,6% чисельності. Серед
                                   домінантних видів колембол у дослідженому болотному таксоцені колембол в окремі
                                   місяці року була D. albella (липень), а серед субдомінантних – S. furcifera (грудень), D.
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72