Page 70 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 40 (Львів, 2024)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 40 (Lviv, 2024)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2024.40.69-80

УДК 574.23: [574.4:63(477.83)

Дацко Т.М., Качмар Н.В.

ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТАКСОЦЕНІВ КОЛЕМБОЛ
В АГРОЦЕНОЗАХ ЖОВКІВЩИНИ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛ.)

В результаті проведених досліджень сумарно виявлено 43 види колембол, які
належать до 23 родів і 10 родин. Протягом триваліших і масштабніших досліджень в
агроценозах можна виявити значно більше видів (за літературними даними не менше
ніж 70). Досліджені ценотичні фауни (αb-різноманіття) включають від 5 до 21 видів
колембол (в середньому 13,9). В одній ґрунтовій пробі (αa-різноманіття) трапляється
від 1 до 8 видів колембол (в середньому 2,1). Найбільша ємність середовища для колембол
на рівні αa-різноманіття характерна для пшеницевого агроценозу, а найменша –
картопляного. Показник βa-різноманіття колембол (диференціююче різноманіття)
досліджених агроценозів є в 3,5 рази більшим, ніж у природних біотопах зони
широколистяних лісів, що пов’язано з більшою контрастністю едафічних умов
середовища ріллі. Відмічені високі значення показника βa-різноманіття в агроценозах
пов’язані з відносно невеликими значеннями так званого точкового αa-різноманіття.
Помітне зменшення екологічної ємності середовища для колембол на рівні αa-
різноманіття в досліджених агроценозах, порівняно з природними біоценозами,
обумовлено контрастністю фізико-хімічних умов у конкретних едафотопах, слабким
едифікаторним впливом вирощуваної культури, а також проведенням агротехнічних
заходів. Аналіз показника βа-різноманіття показує, що найбільша нерівномірність
внутрішньоценотичних умов для колембол виявлена в агроценозах пшениці (βа-
різноманіття = 5,9), середня – картоплі (5,3), а найменша – ріпаку (4,7 відповідно).
Показник середньої чисельності населення колембол у досліджених типах агроценозів
змінюється у 30-кратному інтервалі значень. Він має найвище середнє значення у
пшеницевому агроценозі та найменше значення у картопляному. Однак, у порівнянні з
природними лісовими та лучними ценозами, максимальний показник чисельності
ногохвісток у досліджених агроценозах є приблизно на порядок меншим. Отримані дані
щодо частки родин у досліджених ценотичних фаунах загалом узгоджуються із
літературними даними, які відомі для агроценозів заходу України.
Ключові слова: синекологія, фауна, Collembola, агроценоз пшениці,
картоплі, ріпаку, видове різноманіття, екологічна структура.

Колемболи, або ногохвістки (Collembola) є важливою групою ґрунтових
безхребетних, які відіграють ключову роль у функціонуванні екосистем, зокрема в
процесах розкладання органічної речовини та підтримці родючості ґрунту.
Дослідження їхньої структурної організації в агроценозах має важливе значення для
розуміння впливу сільськогосподарської діяльності на біорізноманіття та екологічну
стійкість. Жовківський район Львівської області - це регіон з розвиненою аграрною
інфраструктурою, що робить його цікавим об'єктом для вивчення колембол і їхньої
ролі в агроекосистемах (Мерза, Капрусь, 2019).