Page 75 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

74 Дацко Т.М., Качмар Н.В.

2 з яких є еудомінантними в окремих варіантах пшениці (Hypogastrura manubrialis,
Lepidocyrtus cyaneus), 1 домінантний (Ceratophysella succinea) і 8 – субдомінантних
(табл. 3.1). Сумарно на частку їхньої чисельності належить 76,4-86,5% усіх особин
колембол. Ці види ногохвісток постійно домінують у більшості ґрунтових проб.
Екологічна структура пшеницевого угруповання колембол характеризується
переважанням як за кількістю видів, так і за відносною чисельністю (в % від загальної
чисельності угруповання) лучно-степових, еврибіонтних та лісо-лучних видів. Лісова
група, яка не спеціалізована до умов цього відкритого едафотопу, представлена малою
кількістю видів (4), і відносно низькою їхньою чисельністю (табл. 1).
У спектрі життєвих форм ногохвісток агроценозу пшениці домінують (у % від
загальної чисельності угруповання) геміедафічні (41%) та еуедафічні (47%) біоморфи
ногохвісток. Третя частина загальної чисельності угруповання належить на частку
верхньогрунтових форм. Значну частку формують нижньопідстилкові (15%) форми
Соllembolа. Низьке видове різноманіття і низька чисельність зареєстровані у групі
поверхневих біоморф: верхньопідстилкові – 12% і атмобіонтні – 1,1%. Кортицикольна
група ногохвісток представлена лише двома видами.
Таким чином, населення колембол агроценозу пшениці, порівняно з природними
угрупованнями, має малі значення різноманіття на альфа- і бета- рівнях різноманіття,
а також основних екологічних індексів різноманіття. Досліджене угруповання
колембол характеризується низькою щільністю населення і високою нерівномірністю
розподілу особин в просторі едафотопу, оскільки більшість зареєстрованих видів
ногохвісток мають випадкове поширення.
Агроценоз ріпаку. В двох варіантах агроценозу ріпаку за весь період дослідження
сумарно виявлено 21 вид колембол, що належать до 8 родин і 19 родів (табл. 1).
Екологічна ємність середовища дослідженого агроценозу на рівні α а різноманіття сягає
в середньому 2,2 види Collembola, а на рівні αb – 13,3 види. Показник
внутрішньоценотичного βа-різноманіття, який опосередковано характеризує мозаїку
екологічних умов даного агроценозу, дорівнює 18,4 одиниць. Основу фауни за
біотопною приуроченістю формують лучно-степові види (всього 8): Ceratophysella
succinea, Brachystomella parvula, Metaphorura affinis, Stenaphorura quadrispina,
Isotomodes productus, Lepidocyrtus paradoxus, Orchesella albofasciata, Pseudosinella
imparipunctata. Крім того, виявлено 5 видів еврибіонтних колембол. Найменше
виявлено лісових і лучних видів (всього 2-3) (табл. 1).
Вплив агротехнологій на досліджений ценоз, як і в попередньому випадку не
перешкоджає появі великої кількості не типових для таких порушених біотопів видів
колембол, які характерні переважно для природних лісових екосистем. Серед них
Caprainea marginata, Bourletiella arvalis, Heteromurus nitidus, Folsomia spinosa.
У складі фауни ногохвісток агроценозу ріпаку відмічено 9 видів (Isotomodes
productus, Stenaphorura quadrispina, Folsomia spinosa, Isotomodes productus,
Lepidocyrtus paradoxus та ін.), які траплялися лише у цьому типі досліджених
агроценозів. Частина з них екологічно пов’язані з антропізованим середовищем або
сухими біотопами степової чи лісостепової широтних зон (Isotomodes productus,
Stenaphorura quadrispina, Isotomodes productus).