Page 76 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Еколого-фауністичні особливості таксоценів колембол ... 75

В угрупованні ногохвісток агроценозу ріпаку виявлено 3 константні види
колембол: Hypogastrura manubrialis, Mesaphorura macrochaeta, Parisotoma notabilis,
які траплялися більше, ніж у 50% проаналізованих ґрунтових проб. До групи
другорядних видів входять Lepidocyrtus cyaneus, Folsomia spinosa, Folsomia fimetaria і
Orchesella albofasciata. У групі випадкових решта 15 видів ногохвісток, які траплялися
менше, ніж у 10% ґрунтових проб. Середня чисельність ногохвісток дослідженого
2
агроценозу коливається у діапазоні 0,2-0,4 тис. ос./м .
На підставі дослідження структури домінування ногохвісток ріпакового
агроценозу було виявлено мало стабільне, але полідомінантне угруповання.
Домінантне ядро формують 8 видів колембол, які належать до різних біотопних груп,
але більшість з них були виявлені в складі лише одного з варіантів дослідженого
агроценозу. Серед домінантних видів таких, які домінують лише в одному варіанті
було 3, а серед субдомінантних – також 3. В обох варіантах ріпакового агроценозу
домінувало лише два види: Parisotoma notabilis та Mesaphorura macrochaeta. Не
виявлено жодного субдомінанта, який би домінував одночасно в обох варіантах
дослідженого агроценозу (табл. 3.2). Сумарно на частку їхньої чисельності належить
75,1-87,6% усіх особин колембол. Ці види ногохвісток постійно домінують у більшості
ґрунтових проб. Частка видового різноманіття рецедентних та субрецедентних видів
ногохвісток у ріпаковому агроценозі є також, як в попередньому агроценозі дуже
малою і складає трохи більше ніж 50% видового складу колембол.
У спектрі життєвих форм ногохвісток агроценозу ріпаку домінують (у % від
загальної чисельності угруповання) представники різних біоморф ногохвісток, серед
яких найбільше верхньопідстилкових (40%). Четверту частину від загальної
чисельності угруповання складають нижньопідстилкові форми. Значну частку
формують верхньо- та нижньоґрунтові види життєвих форм Соllembolа.
Таким чином, населення колембол агроценозу ріпаку, як і пшениці, має малі
значення різноманіття на альфа- і бета- рівнях різноманіття, а також основних
екологічних індексів різноманіття, порівняно з природними угрупованнями.
Досліджене угруповання колембол характеризується дуже низькою щільністю
населення і високою нерівномірністю розподілу особин в просторі едафотопу,
порівняно з іншими агроценозами.
Агроценоз картоплі. В двох варіантах агроценозу картоплі за весь період
дослідження сумарно виявлено 16 видів колембол, що належать до 7 родин і 15 родів
(табл.1). Екологічна ємність середовища дослідженого агроценозу на рівні α а
різноманіття сягає в середньому 1,5 видів Collembola, а на рівні αb – 10 видів. Показник
внутрішньоценотичного βа-різноманіття дорівнює 5.3, що свідчить про високу
контрастність розподілу населення у цьому біотопі, обумовлену строкатістю
екологічних умов едафотопу. Основу фауни за біотопною приуроченістю формують
еврибіонтні види (всього 7): Mesaphorura florae, Mesaphorura macrochaeta,
Protaphorura subarmata, Folsomia fimetaria, Folsomia manolachei, Parisotoma notabilis і
Sminthurinus aureus. Крім того, виявлено по 3 види лучних і лісо-лучних видів, а також
по 2 види лучностепових і лісових колембол (табл. 1).
Вплив агротехнологій на досліджений ценоз, як і в попередніх випадках сприяє
появі великої кількості не типових для таких порушених біотопів видів колембол, які