Page 68 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 68
Сезонні зміни структури болотного таксоцену колембол ... 67
ruseki (березень), D. tigrina (березень), I. fucicolus (грудень і липень), P. notabilis
(липень) і L. lignorum (грудень).
Аналіз екологічної структури показав, що за видовим багатством у болотному
таксоцені переважають представники комплексів гігро-мезофільних (11 видів),
гігрофільних (9 видів) і мезофільних (9 видів) колембол. Досліджений таксоцен
включає за узагальненими даними сім біотопних груп видів. Їхнє співвідношення у
різні сезони року є досить подібним і характеризується найбільшою представленістю
особин лучноболотних (близько 65% чисельності), евритопних (10%), лісових і лісо-
лучних (сумарно 18%) видів колембол. Встановлено, що група спеціалізованих
гігрофілів, які приурочені до боліт (навколоводних, болотних і лучно-болотних),
включає всього 7 видів колембол або 19,5% різноманіття дослідженого таксоцену.
За узагальненими багаторічними даними встановлено, що в дослідженому
едафотопі формується спеціалізований болотний таксоцен колембол, де частка
спеціалізованих видів (лучно-болотних, болотних і навколоводних) складає більше
ніж 70% їхньої чисельності. Запропоновано такі спеціалізовані болотні таксоцени
колембол, у яких частка видів спеціалістів складає більше ніж 60% їхньої чисельності,
називати суперспеціалізованими.
1. Капрусь И.Я. 1990. Фауна ногохвосток (Collembola) поймы реки Верещицы. Каталог
музейных фондов. Сборник научных трудов. Львів. С. 102–124.
2. Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і
фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН України. Київ.
497 с.
3. Капрусь І.Я., Мицак О.Я., Савчак О.Р. 2023. Населення колембол болотних екосистем
української частини Міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Наукові записки
Державного природознавчого музею. Львів. Випуск 39. С. 43–56.
4. Кузнецова Н.А. 2005. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва: ГНО
Прометей. 244 с.
5. Кучерявий В.П. 2008. Сади і парки Львова. Львів: Світ. 360 с.
6. Стебаева С.К. 1970. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоол. журн. Т. 44 No 10.
С. 1437–1454.
7. Чернобай Ю.Н., Капрусь И.Я., Меламуд В.В., Ризун В.Б. 2003. Педокомплексы
беспозвоночных в системе биогеоценотических связей, в Чернобай и др. Экология и фауна
беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Київ : Наук. думка. С. 271–354.
8. Bellinger P.F., Christiansen K.A., Janssens F. 1996–2023. Checklist of the Collembola of the
World [online]. Доступне http://www.collembola.org [Дата звернення 16 травня 2023 року].
9.. Dunger W., Fiedler H.J. (Hrsg.) 1997. Methoden der Bodenbiologie. Gustav Fischer Verlag Jena,
Villengang. 539 pp.
10. Hammer I., Harper D.A.T., Ryan P.D. 2001. PAST: Paleontological Statistics Soft ware Package
for Educationand Data Analysis [online]. Palaeontologia Electronica. Vol. 4, № 1. 9p. Доступне:
http://palaeo-electronica.org/2001_1/past/issue1_01.htm [Дата звернення 16 травня 2023
року].
11. Kaprus’ I.J. 1998. The fauna of springtails (Collembola) from selected habitats in Roztocze.
Fragmenta faunistica. Vol. 41 No. 3. P. 15–28.
12. MagurranA.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
13. Roithmeier O., Burkhardt U., Daghighi E., Filser J. 2018. Desoria trispinata (MacGillivray,
1896), a promising model Collembola species to study biological invasions in soil communities.
Pedobiologia. Vol. 67. P. 45–56
14. Sławska M., Sławski M. 2009. Springtails (Collembola, Hexapoda) in Bogs of Poland. Warsaw:
Warsaw University of Life Sciences Press. 83 p.
15. Sterzyńska M. 2002. Collembola of the hydrogenic soils of Biebrza River valley, in Studies on
Soil Fauna in Central Europe (Tajovský, K., Balik, V., Pižl V. red.). České Budějovice: Institute
of Soil Biology ASCR. P. 207–212.
