Page 64 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Сезонні зміни структури болотного таксоцену колембол ... 63

Продовження таблиці 1

1 2 3 4 5 6
Pseudosinella alba (Packard, 1873) 0,1 0,4 0 0,2 Млч(пг)
Родина NEELIDAE Folsom, 1896
Megalothorax minimus Willem, 1900 0,5 0,7 0 0,4 Г-Млс(гг)
Родина SMINTHURIDIDAE Börner, 1906
Sminthurides malmgreni (Tullberg, 1876) 1,2 0,1 1,3 0,9 Глчб(н)
Sminthurides signatus (Krausbauer, 1898) 0 3,2 0 0,9 Глчб(н)
Sphaeridia pumilis Krausbauer, 1898 0,3 0,4 0,2 0,3 Млч(вп)
Родина KATIANNIDAE Börner, 1913
Sminthurinus aureus Lubbock, 1862 0,9 8,9 0 3,3 Ее(вп)
Родина SMINTHURIDAE Lubbock, 1862
Caprainea marginata Schött, 1893 0 0,4 0 0,1 Глл(вп)
Родина DICYRTOMIDAE Börner, 1906
Dicyrtomina ornata Nicolet, 1842 0 4 0 1,3 Г-Млл(а)
Родина BOURLETIELLIDAE Börner, 1912
Bourletiella viridescens Stach, 1920 0 1 0 0,3 Млс(а)
Всього видів: 27 27 23 36

Примітки: Жирним шрифтом позначено домінуючі види, а сірим кольором загальну кількість
видів і середню чисельність. Екологічні групи видів: комплекси видів гігропреферендуму: ксеро–
мезофільних (К–М), мезофільних (М), гігро–мезофільних (Г–М), еврибіонтних (Е); біотопні
групи видів: лісових (лс), лучних (лч), лісо–лучних (лл), навколоводних (нв), лучно-болотних
(лчб), евритопних (е); підгрупи життєвих форм (біоморфи): атмобіонтної (а), нейстонної (н),
верхньопідстилкової (вп), нижньопідстилкової (нп), підстилково–ґрунтової (пг),
верхньоґрунтової (вг), глибокоґрунтової (гг) біоморф. * – вид, який уперше вказано для фауни
України; ** . – вид, який уперше вказано для континентальної частини України.

Діверсіндекси таксоценів. Екологічну структуру дослідженого болотного
таксоцену колембол оцінено в табл. 2 у формі непараметричних індексів
біорізноманіття (назвемо їх діверсіндекси). Усі обчислені показники за своїм
значенням є дуже подібні. Аналіз отриманих даних показує, що показник загального
видового багатства болотного таксоцену колембол у різні сезони року (ценотичне
альфа–різноманіття) відрізняється всього в 1,2 рази. Значення діверсіндексів, які при
обчисленні враховують і загальне видове багатство і чисельність таксоцену (IMe, IMa,
IFα) відрізняються також мало, тобто в 1,2-1,4 рази (табл. 2). Щільність населення
колембол у різні сезони року демонструє подібну тенденцію зміни, або в 1,3 рази.
Чисельність групи рідкісних видів колембол у різні сезони року також
прогнозовано є різною. Зокрема, грудневий таксоцен колембол налічує 5 рідкісних і
13 дуже рідкісних видів із усіх 27, березневий 5 і 11 із 27, а липневий відповідно 4 і 13
із 23 (табл. 1). Така різна представленість рідкісних видів колембол у сезонних
варіантах таксоцену відображається, відповідно, в різних значеннях індексів D i H`, а
також показниках вирівняності чисельності видів J i e^H/S. Зокрема, індекс Бергера–
Паркера вказує на великий розрив у чисельності між одним із наймасовіших і групою
решта видів (гетеродомінантність або високий рівень концентрації домінування
еудомінантним видом) в дослідженому таксоцені колембол у різні сезони року. Отже,
використані діверсіндекси біорізноманіття з одного боку вказують на великі
детермінантні (едифікаторні) властивості дослідженої болотної урбоекосистеми в
формуванні екологічної структури таксоцену колембол, але з іншого, що вона не
захищена від проникнення інвазійних видів цих педобіонтів, які здатні зайняти наявні
екологічні ніші з поступовим витісненням місцевих видів колембол.