Page 44 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

Віртуальна колекція метеликів Івана Верхратського 43

(http://dc.smnh.org/collection12/index), «Знайти всі знахідки»
(http://dc.smnh.org/monitoring/advanced) тощо.

Рис 3. Віртуальна галерея колекційного зібрання метеликів Івана Верхратського на
сторінці інтернет-порталу Центр даних «Біорізноманіття України»
(http://dc.smnh.org/gallery-collection/item/3).

Висновки

У результаті реалізації проєкту, забезпечено доступність для різних цільових
аудиторій цифрових даних зібрання метеликів колекції Івана Верхратського.
Виконання проєкту дозволило реалізувати пріоритети конкурсної програми
«Культурна спадщина» у двох напрямах, а саме: діджиталізація музейних об’єктів та
оцифрування нематеріальної культурної спадщини. На жаль, більша частина цієї
колекції, вочевидь, була втрачена в період Другої світової війни і післявоєнні
десятиліття радянської окупації. Водночас, відсутність географічних етикеток, або
лише етикетки з зашифрованим незрозумілими літерами та цифрами вмістом, без
відповідних пояснюючих каталогів, не дозволяють з’ясувати походження значної
частини екземплярів, що збереглися.
Цінність оцифрованої колекції полягає у створенні унікальної основи для ведення
тривалого моніторингу стану різноманіття метеликів і об’єктів живої природи;
виявленні та опису нових таксонів та унікальних знахідок метеликів на основі
вивчення накопичених матеріалів; аналізі природного різноманіття будь-якого раніше
охопленого зборами зразків регіону, описом складу його фауни і змін; аналізі колекції
метеликів за новими критеріями таксономії й діагностики, що дозволяє проаналізувати
зміни поглядів та фактичні історичні зміни природного різноманіття, вивчення його
динаміки, популяційних хвиль; ревізії таксономії й систематики на основі порівнянь
серій та вивченні мінливості виду; аналізі раритетної складової фауни завдяки
накопиченню матеріалів про рідкісні об’єкти природи, з можливістю подальшого
аналізу їх поширення, мінливості, динаміки; колекція має естетичне та пізнавальне
значення для широких кіл суспільства, споглядаючи її людина отримує позитивний
психоемоційний вплив та нову для неї інформацію (Загороднюк, Червоненко, 2015;
Гуштан та Гуштан, 2023).