Page 75 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39
P. 75

Взаємовплив і спряженість між популяціями альпійських фітоценозів …    73

            динамічність  на  ділянках  мікропорушень,  які  періодично  і  достатньо  регулярно
            виникають під час стохастичних змін природного чи антропогенного походження в
            усіх угрупованнях. На таких ділянках, де порушена зімкнутість дернового покриву і
            послаблена  конкуренція,  а  також  у  сусідстві  з  ділянками  ущільненого  ґрунту
            (внаслідок  витоптування),  особини  розвиваються  пришвидшено  у  прегенеративних
            вікових станах, а відтак рясно цвітуть і плодоносять. Таким чином, цей вид можна
            зачислити до представника рудеральної стратегії. З цього огляду, H. versicolor варто
            використовувати  для  залуження  територій  альпійського  поясу,  на  яких  дерновий
            покрив зазнав ушкодження і порушення.
                                                                              Таблиця 5
             Трапляння і взаємодія між ценопопуляціями у сеслерієвнику осоково-злаковому

                                                    Діючий вид
                Підлеглий
                   вид     Deschampsia   Carex   Homogyne   Helictotrichon   Soldanella   Festuca
                            cespitosa   sempervirens   alpina   versicolor   hungarica   airoides
                Deschampsia
                 cespitosa     -        0/2 -    3/2 0+     0/2 -      2/2 0    6/11 -
              Carex sempervirens   3/5 -   -     26/5 +     0/5 -     19/5 +   31/34 -0
              Homogyne alpina   61/3 +   29/3 +    -        21/3 +    10/3 +   16/19 -0
               Helictotrichon
                 versicolor   5/4 0     0/4 -    25/4 +       -       15/4 +   43/30 +
                 Soldanella
                 hungarica   18/1 +     9/1 +     2/1 +     3/1 +       -       4/6 -
               Festuca airoides   13/87 -   62/90 -   44/88 -   76/89 -   54/86 -   -

               Передумовою  успішних  заходів  з  активного  відновлення  рослинного  покриву  у
            високогір’ї  є,  зокрема,  встановлення  позитивних  і  нейтральних  видів-сусідів,  що
            потрібно  враховувати  під  час  реставрації  екосистем  альпійського  поясу  Карпат.
            Відновлення рослинності на високих висотах є проблематичним внаслідок суворих
            умов навколишнього середовища та короткого періоду вегетації (Urbanska, 1997), а
            види з менших гіпсометричних рівнів тут не приживаються. Очевидно, для залуження
            слід  застосовувати  насіння  головних  ценозоутворюючих  видів  досліджених
            фітоценозів:  Carex  curvula,  Festuca  airoides,  Juncus  trifidus,  Sesleria  coerulans,  які
            формують щільнодернинний покрив і взаємодіють нейтрально.
               Домінанти і головні ценозоутворюючі види альпійських фітоценозів, зокрема такі,
            як: Carex curvula, Festuca airoides, Hieracium alpinum, Juncus trifidus, Sesleria coerulans,
            Vaccinium  myrtillus,  V.  uliginosum,  V.  vitis-idaea  за  своєю  конкурентоздатністю
            здебільшого подібні. Про це свідчить також характер їхнього взаємного розташування.
            Особини  більшості  їх  ценопопуляцій  ростуть  у  безпосередньому  сусідстві  й  навіть
            тісному контакті, виявляють нейтральний або слабко виражений характер взаємодії.
               Асектаторні види з меншою ценозоутворюючою здатністю, які однак належать до
            фітоценотичного  ядра  фітоценозів,  –  Homogyne  alpina,  Potentilla  aurea,  Soldanella
            hungarica, є менш конкурентоздатними, проте більш пластичними у освоєнні вільних
            екологічних  ніш.  Результати  досліджень  виявляють,  що  чим  мозаїчніші  умови
            едафотопу у ценозі, тим вища щільність цієї групи асектаторних видів, наприклад, у
            трироздільноситничнику цетрарієво-чорничному і сеслерієвнику осоково-злаковому.
            Між  домінантами  і  асектаторами  невисокої  щільності  часто  виявляється  негативна
            взаємодія.
   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80