UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 39 Обкладинка т. 39 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Башта А.-Т. В.
Рукокрилі (Chiroptera) смерекових лісостанів Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 99-110. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.99-110 Ключові слова: Chiroptera, хвойні ліси, лісові екосистеми, активність, Карпати Угруповання кажанів у монокультурних смерекових насадженнях (Сколівські Бескиди, Горгани, Чорногора) і смерекових лісах верхнього гірського лісового поясу (Верховинський НПП, Карпатський НПП) досліджували шляхом обліку ехолокаційних сигналів для оцінки значення таких екосистем для цієї групи тварин. На пробних площах виявлено 11 видів: кажан північний Eptesicus nilssonii, кажан пізній Eptesicus serotinus, нічниця північна/вусата Myotis brandtii/mystacinus, нічниця водяна Myotis daubentonii, нічниця велика Myotis myotis, вечірниця руда Nyctalus noctula, вухань звичайний Plecotus auritus, нетопир лісовий Pipistrellus nathusii, нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus, нетопир-карлик Pipistrellus pygmaeus, лилик двоколірний Vespertilio murinus. За ступенем домінування (загальної кількості зареєстрованих сигналів) найчисельнішим виявився E. nilssonii (32,7%). Дещо менш чисельними були M. mystacinus/brandtii (25,6%) і P. nathusii (18,9%). За просторовим розподілом (наявність на пробних площах) лише пара M. mystacinus/brandtii була виявлена на всіх досліджених ділянках. З інших видів найчастіше були представлені E. nilssonii (58,8%) і P. nathusii (41,2%). У пари видів-двійників М. mystacinus/М. brandtii спеціальних вимог до середовища існування не виявлено, але велика частота спостережень цих видів у всіх спектрах лісових біотопів проявляє їх як типових «лісових». Домінування Е. nilssonii в ялинових лісах підтверджує, що і в умовах центральної Європи цей вид використовує в основному семі-бореальні хвойні ліси. Найвище значення індексу біорізноманіття Шеннона виявлене у смерекових лісах Сколівських Бескидів (H' = 1,616) і НПП «Синьогора» (H' = 1,627). Ймовірно, хвойні лісостани на нижчих висотах можуть бути сприятливішими кормодобувними біотопами для представників популяцій, топічно не пов’язаних з такими лісами: P. pygmaeus, P. pipistrellus, V. murinus, N. noctula. Виявлений рівень нічної активності та видової різноманітності кажанів у смерекових лісах свідчить про те, що вони можуть бути важливими для їхніх місцевих популяцій. Хвойні монокультури можуть відігравати важливу роль для локальних популяцій кажанів, відіграючи роль перелітних коридорів і місць кормодобування.  
Список літератури
  1. Башта А.-Т.В. 2020. Кажани наших лісів. Науково-популярне видання. Львів : ЗУКЦ. 120 с.
  2. Башта А.-Т.В. 2022. Кажани Сhiroptera в лісових екосистемах: ключові фактори для збереження популяцій. Науковий вісник НЛТУ України. Т.32 № 1. С. 62–67. DOI: https://doi.org/10.36930/40320109
  3. Башта А.-Т.В., Приндак В.П. 2017. Рукокрилі (Chiroptera) в умовно-корінних букових і похідних смерекових лісах Сколівських Бескидів (Українські Карпати): видовий склад, добова активність і структура угруповань. Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Т. 8(15) № 1. С. 113–124.
  4. Влащенко А.С. 2010. Вплив лісогосподарської діяльності на кажанів та їх охорона в лісах України (на прикладі Національного природного парку «Гомільшанські ліси»). Заповідна справа в Україні. Т. 16 Вип. 1. С. 44–50.
  5. Волошин Б., Башта А.-Т. 2001. Кажани Карпат. Польовий визначник. Кракiв-Львiв : Platan Publ. House. 168 c.
  6. Голубец М.А. 1978. Ельники Украинских Карпат. К. : Наук. думка. 252 с.
  7. Aldridge H.D.J.N., Rautenbach I.L. 1987. Morphology, Echolocation and Resource Partitioning in Insectivorous Bats. J. Anim. Ecol. V. 56. P. 763–778. DOI: https://doi.org/10.2307/4947
  8. Apoznański G., Kokurewicz T., Błesznowska J. Kwasiborska E., Marszałek T., Górska M. 2020. Use of coniferous plantations by bats in western Poland during summer months. Baltic Forestry. V. 26 (2). P. 185–192. DOI: https://doi.org/10.46490/BF232
  9. Arlettaz R. 1999. Habitat selection as a major resource partitioning mechanism between the two sympatric sibling bat species Myotis myotis and Myotis blythii. J. Anim. Ecol. V. 68. P. 460–471. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2656.1999.00293.x
  10. Barataud M. 2020. Acoustic Ecology of European Bats. Species Identification, Study of their Habitats and Foraging Behaviour. 2nd edition. Paris : Muséum national d'Histoire naturelle. 368 p.
  11. Barlow K.E. 1997. The diets of two phonic types of the bat Pipistrellus pipistrellus in Britain. J. Zool. (Lond.) V. 243. P. 597–609. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7998.1997.tb02804.x.
  12. Bender M.J., Castleberry S.B., Miller D.A., Bently Wigley T. 2015. Site occupancy of foraging bats on landscapes of managed pine forest. Forest Ecology and Management. V. 336. P. 1–10. DOI: 10.1016/j.foreco.2014.10.004
  13. Brigham R.M., Grindal S.D., Firman M.C., Morrisette J.L. 1997. The influence of structural clutter on activity patterns of insectivorous bats. Can. J. Zool. V. 75. P. 131–136.
  14. Boughey K.L., Lake I.R., Haysom K.A., Dolman P.M. 2011. Effects of landscape-scale broadleaved woodland configuration and extent on roost location for six bat species across the UK. Biological Conservation. V. 144. P. 2300–2310. DOI: https://doi:10.1016/j.biocon.2011.06.008
  15. Charbonnier Y., Barbaro L., Theillout A., Jactel H. 2014. Numerical and functional responses of forest bats to a major insect pest in pine plantations. PLoS ONE. V. 10 (1). e0117652. DOI: https://doi.org/10.1371/journ al.pone.0109488
  16. Charbonnier Y., Gauzere P., van Halder I., Nezan J., Barnagaud J.-Y., Jactel H., Barbaro L. 2016. Deciduous trees increase bat diversity at stand and landscape scales in mosaic pine plantations. Landscape Ecology. V. 31. P. 291–300.
  17. Dietz C., von Helversen O. 2004. Illustrated identification key to the bats of Europe. Electronic publication. Version 1.0. Tuebingen. 72 pp. Доступне: http://www.uni-tuebingen.de/tierphys/ Kontakt/ mitarbeiter_seiten/dietz.htm [Accessed 15 December 2004]
  18. Gardner T.A. 2012. Monitoring Forest Biodiversity: Improving Conservation through ecologically Responsible Management. London : Earthscan. 388 p.
  19. Hammer M., Zahn A. 2009. Kriterien für die Wertung von Artnachweisen basierend auf Lautaufnahmen. Patersdorf Koordinationsstellen für Fledermausschutz. Version 1. 89 s.
  20. Kalda R., Kalda O., Lohmus K., Liira J. 2014. Multi-scale ecology o woodland bat the role of species pool, landscape complexity and stand structure. Biodivers. Conserv. V. 24. P. 337–353. DOI: 10.1007/s10531-014-0811-6
  21. Kirkpatrick L., Maher S.J., Lopez Z., Lintott P.R., Bailey S.A., Dent D., Park K.J. 2017. Bat use of commercial coniferous plantations at multiple spatial scales: Management and conservation implications. Biological Conservation. V. 206. P. 1–10. DOI: 10.1016/j.biocon.2016.11.018
  22. Limpens H.J.G.A., Kapteyn K. 1991. Bats, their behaviour and linear landscape elements. Myotis. V. 29. P. 63–71.
  23. Meschede A., Heller K.-G. 2000. Ökologie und Schutz von Fledermäusen in Wäldern. Schriftenreihe fur Landschaftspflege und Naturschutz 66. Bonn-Bad Godesberg : Bundesamt fur Naturschutz. 374 s.
  24. Morris A.D., Miller D.A., Kalcounis-Rüppell M.C. 2010. Use of forest edges by bats in a managed pine forest landscape. J. Wildl. Manag. V. 74. P. 26–34. DOI: https://doi.org/10.2193/2008-471
  25. Nicholls B., Racey P. 2006. Habitat selection as a mechanism of resource partitioning in two cryptic bat species Pipistrellus pipistrellus and Pipistrellus pygmaeus. Ecography. V. 29. P. 97–708. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/j.2006.0906-7590.04575.x
  26. Nissen H., Krüger F., Fichtner A., Sommer R. 2013. Local variability in the diet of Daubenton's bat (Myotis daubentonii) in a lake landscape of northern Germany. Folia Zoologica. V. 61 (2). P. 36–41. DOI: 10.25225/fozo.v62.i1.a5.2013
  27. Patriquin K.J., Barclay R.M.R. 2003. Foraging by bats in cleared, thinned and unharvested boreal forest. Journal of Applied Ecology. V. 40. P. 646–657. DOI: https://doi.org/10.1046/ j.1365-2664.2003.00831.x
  28. Pereira M.J., Peste F., Paula A., Pereira P., Bernardino J., Vieira J., Bastos C., Mascarenhas M., Costa H., Fonseca C. 2016. Managing coniferous production forests towards bat conservation. Wildlife Research. V. 43 (1). P. 80–92. DOI: https://doi.org/10.1071/WR14256
  29. Russ J. 2021. Bat Calls of Britain and Europe: A Guide to Species Identification. Exeter : Pelagic Publishing. 462 p.
  30. Russo D., Jones G. 2003. Use of foraging habitats by bats in a Mediterranean area determined by acoustic surveys: conservation implications. Ecography. V. 26. P. 197–209. DOI: 10.1034/j.1600-0587.2003.03422.x
  31. Russo D., Billington G., Bontadina F., Dekker J., Dietz M., Jones G., Meschede A., Rebelo H., Reiter G. 2016. Identifying key research objectives to make European forests greener for bats. Frontiers in Ecology and Evolution. V. 4. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.3389/fevo.2016.00087
  32. Russo D., Cistrone L., Garonna A.P., Jones G. 2010. Reconsidering the importance of harvested forests for the conservation of tree-dwelling bats. Biodivers. Conserv. V. 19. P. 2501–2515. DOI: 10.1007/s10531-010-9856-3
  33. Sachanowicz K., Ciechanowski M., Piksa K. 2006. Distribution patterns, species richness and status of bats in Poland. Vespertilio. V. 9–10. P. 151–173.
  34. Skiba R. 2003. Europäische Fledermäuse; Kennzeichen, Echoortung und Detektoranwendung. Hohenwarsleben : Westarp. 212 s. Thomas D.W. 1988. The distribution of bats in different ages of douglas-fir forests. J. Wildl. Manag. V. 52. P. 619–626. DOI: https://doi.org/10.2307/3800920
  35. Tibbels A.E., Kurta A. 2003. Bat activity is low in thinned and unthinned stands of red pine. Can. J. For. Res. V. 33. P. 2436–2442. DOI: https://doi.org/10.1139/x03-177
  36. Verboom B., Spoelstra K. 1999. Effects of food abundance and wind on the use of tree lines by an insectivorous bat, Pipistrellus pipistrellus. Can. J. Zool. V. 77. P. 1393–1401. DOI: http://dx.doi.org/10.1139/cjz-77-9-1393
  37. Walsh A.L., Harris S. 1996. Habitat Preferences of Vespertilionid Bats in Britain. Journal of Applied Ecology. V. 33. P. 508–518. DOI: https://doi.org/10.2307/2404980
  38. Węgiel A., Grzywiński W., Ciechanowski M., Jaros R., Kalcounis Rüppell M., Kmiecik A., Kmiecik P., Węgiel J. 2019. The foraging activity of bats in managed pine forests of diferent ages. European Journal of Forest Research. V. 138. P. 383–396. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-019-01174-6
  39. Zahn A., Haselbach H., Guttinger R. 2005. Foraging activity of central European Myotis myotis in a landscape dominated by spruce monocultures. Mammal. Biol. V. 70. P. 265–270. DOI: 10.1016/j.mambio.2004.11.020

⇧
⇩