UA EN
 
  Гуштан Г. Г.
Таксономічна і екологічна структура таксоценів панцирних кліщів (Аcari: Оribatida) мезофітних лук Закарпатської низовини // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 89-98.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.89-98 Ключові слова: кліщі-орібатиди, луки, Закарпаття, чисельність, біотоп У статті проведено аналіз таксономічного різноманіття, структури домінування, спектрів морфо-екологічних типів, біотопних комплексів і груп панцирних кліщів мезофітних лук Закарпатської низовини. До наших вишукувань вивчення угруповання орібатид дослідженої території майже не відбувалися. Панцирні кліщі досліджених мезофітних лук представлені 26 видами з 22 родів та 16 родин. Родини Oppiidae та Scheloribatidae є найбільш представленими. Показник середньої щільності панцирних кліщів мезофітних лук Закарпатської низовини має відносно малі величини (3,7 тис. екз. на м2). До домінантних видів належать Punctoribates punctum (C. L. Koch, 1839) та Ceratozetes mediocris Berlese, 1908. Вони складають 44 % від загальної щільності орібатид. Розраховано індекси: Маргалефа, Менхініка, Сімпсона, Шенона та Бегера-Паркера. На мезофітних луках виявлено 10 морфо-екологічних типів панцирних кліщів (гіпохтоїдний, оріботритоїдний, нотроїдний, дамеоїдний, карабодоїдний, оппіоїдний, тектоцефоїдний, галюмноїдний, орібатулоїдний та пункторібатоїдний). У екологічній структурі за гігропреферендумом виділено 5 біотопних комплексів (еврибіонти, гігрофіли, гігро-мезофіли, мезофіли та ксерофіли). Виявлено чотири біотопних груп орібатид (евритопна, лісова, лісо-лучна, лучна).  
Список літератури
  1. Баяргтохтох Б. 2010. Панцирные клещи Монголии (Acari: Oribatida). М. : Товарищество научных изданий КМК. 372 с.
  2. Беклемишев В.Н. 1961. Термины и понятия, необходимые при количественном изучении популяций эктопаразитов и нидиколов. Зоол. журн. № 40 Вип. 2. С. 149–158.
  3. Гиляров M.С. 1975. Определитель обитающих в почве клещей (Sarcoptiformes). М. : Наука. 491 с.
  4. Гуштан Г.Г. 2014. Антропогенні трансформації лучних угруповань орібатид (Acari: Oribatida) Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 36. С. 102–107.
  5. Гуштан Г.Г. 2015. Історія досліджень панцирних кліщів (Acari: Oribatida) лучних екосистем Палеарктики // Міжнар. наук. конф., присвячена 200-річчю від дня народження Людвіга Вагнера «Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття». Збірник матеріалів. С. 218–223.
  6. Гуштан Г.Г. 2018а. Орібатиди, як об’єкт фауністично-екологічних досліджень у лучних біотопах Євразії. Журнал агробіології та екології. Т. 5 № 1. С. 68–78.
  7. Гуштан Г.Г. 2018б. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) ксерофітних лук Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. № 45. С. 38-44. DOI: 10.24144/1998-6475.2018.45.38-44.
  8. Гуштан Г.Г. 2018в. Різноманіття панцирних кліщів (Acari: Oribatida) лучних екосистем басейнів річок Латориця та Боржава. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип 34. С. 75–80. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2018.34.75-80
  9. Гуштан Г.Г. 2019. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) гігрофітних лук Закарпатської низовини. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 35. С. 67–74. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2019.35.67-74
  10. Гуштан Г.Г. 2020. Зміни екологічної структури угруповань панцирних кліщів (Oribatida) під впливом антропогенних факторів Закарпатської низовини. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 36. C. 89–94. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.89-94
  11. Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. 2019а. Панцирні кліщі (Acari: Oribatida) ксерофітних та петрофітних лук Карпатського біосферного заповідника (ботанічні заказники «Чорна гора» та «Юлівська гора»). Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. № 1. С. 58–61.
  12. Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. 2019б. Про вплив сінокосіння на екологічну структуру панцирних кліщів (Oribatida) лучних екосистем Закарпатської низовини. «Сучасний рух науки». (Україна, м. Дніпро 2-3 грудня 2019 року). Тези доповідей IX міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. С. 445–448.
  13. Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. 2020. Панцирні кліщі (Oribatida) заплавних лук Закарпатської низовини. Укр. ентом. журн. № 1-2 (18). С. 41–47. DOI: https://doi.org/10.15421/282006
  14. Гуштан Г.Г., Капрусь І.Я., Рошко В.Г. 2013. Таксономічна структура населення орібатид (Acari: Oribatida) лучних біотопів Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 34. С. 70–75.
  15. Гуштан Г.Г., Крон А.А., Рошко В.Г., Меламуд В.В. 2011. Різноманіття та екологічні властивості панцирних кліщів (Acari: Oribatida) трансформованих лучних екосистем Закарпатської низовини. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 31. С. 74–77.
  16. Кіш Р., Андрик Є., Мірутенко В. 2006. Біотопи Natura 2000 на Закарпатській низовині. Ужгород : Мистецька Лінія. 64 с.
  17. Криволуцкий Д.А., Лабрен Ф., Кунст М. и др. 1995. Панцирные клещи: морфология, филогения, экология, методы исследования, характеристика модельного вида Nothrus polustris C. L. Koch, 1839. М. : Наука. 224 с.
  18. Меламуд В.В. 2008. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області І. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 23. С. 198–208.
  19. Меламуд В.В. 2009. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області II. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 26. С. 85–98.
  20. Павличенко П.Г. 1994. Определитель цератозетоидных клещей (Oribatei, Ceratozetoidea) Украины. Киев : Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. 143 с.
  21. Сергиенко Г.Д. 1994. Фауна Украины. Т. 25. Клещи. Вып. 21. Низшие орибатиды. Київ : Наук. думка. С. 1–203.
  22. Hubert J., Tučková Š. 2003. The oribatid communities (Acari: Oribatida) on different stands of two meadows. Ekológia (Bratislava). Vol. 22, No. 4. P. 443–456.
  23. Hushtan H.H. 2018. First records of some Oribatid mite species (Acari, Oribatida) from Ukraine. Fragmenta faunistica. 61 (1). P. 55–59.
  24. Hushtan H.H., Hushtan K.V. & Glotov S.V. 2021. Checklist of oribatid mites (Acari, Oribatida) of the Transcarpathian lowland, Ukraine. Persian Journal of Acarology. 10 (4). P. 371–402. https://doi.org/10.22073/pja.v10i4.68186
  25. Krant G.W., Walter D.E., Behan-Pelletier V. et al. 2009. A manual of acarology. Lubbock: Texas Tech University Press. 807 p.
  26. Magurran A.E. 2004. Measuring Biological diversity. Blackwell Publishing company. 256 p.
  27. Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwendung. 1. Modellbildung. Modellrealisierung, Dominanzklassen. Arch. Naturschutzu. Lundschaftsforschung. B. 7 № 1. P. 1–26.
  28. Weigmann G. 2006. Acari, Actinochaetida Hornmilben (Oribatida). Keltern: Goeck e & Evers. 520 p.
  29. Whittaker R.H. 1977. Evolution of species diversity in land communities. Evolutionary Biology. Vol. 10. P. 1–67.