UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 39 Обкладинка т. 39 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Рагуліна М. Є., Орлов О. Л., Дмитрук Р. Я., Борняк У. І.
Травертинові джерела Львівського Розточчя і прилеглих територій: ретроспектива та сучасний стан // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 77-88. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.77-88 Ключові слова: травертинові (жорстководні) джерела, Львівське Розточчя, рідкісні оселища, мохоподібні Обстежено 18 локацій потенційно туфогенних потоків Львівського Розточчя та проведено оцінку їхнього сучасного стану. Підвищена мінералізація підземних вод, специфічна структура річково-ерозійної мережі, розташування у зоні теплого клімату з надмірним зволоженням та розвиток колоній кальцієфільних організмів (ціанобактерій, водоростей та мохів) у місцях виходу водотоків є сприятливими чинниками формування травертинових відкладів. Встановлено, що високий рівень антропопресії призвів до трансформації більшості туфогенних водотоків та зниження їхньої активності. З 84 обстежених джерел більшість є помітно антропізовані (63,1%), близько чверті (23,8%) зазнали незначних змін та є напівприродними за своїм походженням і лише незначна частка зберегла природний характер (13,1%). Природні та напівприродні травертинові джерела зі збереженим біорізноманіттям є перспективними потенційними об’єктами Смарагдової мережі регіону Розточчя.  
Список літератури
  1. Бойко М.Ф. 2010. Раритетні види мохоподібних фізико-географічних рівнинних зон та гірських ландшафтних країн України. Чорномор. ботан. журн. Т. 6 № 3. С. 294–315.
  2. Дідух Я. П., Чорней І. І., Буджак В. В. та ін. 2018. Рідкісний туфогенний біотоп у басейні Дністра. Укр. ботан. журн. Т. 75 № 2. С. 149–159.
  3. Дмитрук Р., Яцишин А. 2019. Травертини заходу України – цінні пам’ятки неживої природи // Всеукр. конф. до 20-річчя кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ імені Івана Франка «Екологічні проблеми надрокористування. Наука, освіта, практика» (19-21 вересня 2019 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 40–42.
  4. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. 1987. Определитель высших растений Украины. Киев : Наук. думка. 548 с.
  5. Екологічний атлас Львівщини. 2007. За ред. Б.М. Матолича. Львів. 68 с.
  6. Кагало О.О., Сичак Н.М. 2003. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин Львівської області (Україна), які потребують охорони. У: Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Зб. наук. праць. Львів : Ліга-Прес. Вип. 4. С. 47–58.
  7. Кагало О.О., Проць Б.Г. 2012. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу. Львів: ЗУКЦ. 278 с.
  8. Кагало О.О., Омельчук О.С., Орлов О.Л., Рагуліна М.Є., Сичак Н.М. 2020. Оселищне різноманіття та його созологічна оцінка території Львівського Музею народної архітектури як приклад попереднього аналізу демутації антропогенного ландшафту. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 36. С. 107–114.
  9. Колодій В., Паньків Р., Манкут О. 2007. До гідрології і геохімії Львова й околиць. Праці наукового товариства імені Шевченка. Геологічний збірник. Львів. С. 175–181.
  10. Муха Б.П., Яворський Б.І. 2015. Ландшафтна структура. Біосферний резерват «Розточчя». Львів : ЗУКЦ. С. 68–78.
  11. Про оголошення гідрологічного заказника місцевого значення «Травертинові джерела»: Рішення Львівської обласної ради № 459 від 30.03.2023. URL:https://mail.lvivoblrada.gov.ua/public/vendor/adminlte/plugins/ckeditor/plugins/kcfinder-master/upload/files/Rishenay%20sesiu/8%20sklukanay/16/459.pdf
  12. Савка Г. 2014. Ідентифікаційні ознаки флювіальних водно-ерозійних ландшафтних комплексів Українського Розточчя // Наук.-практ. конф. «Ландшафтознавство: стан, проблеми, перспективи» (24-27 вересня 2014 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 81–82.
  13. Шушняк В., Савка Г. 2014. Передумови та созологічна доцільність створення регіонального ландшафтного парку на приміських землях Львова. Вісник Львівського університету. Серія географічна. Вип. 45. С. 436–443.
  14. Яцишин А., Дмитрук Р. 2020. Елементи геотуристичної мережі Львова // Міжнар. наук.-практ. онлайн-конференція, присвячена 20-річчю кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка «Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи» (1‒3 жовтня 2020 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 253–258.
  15. Bardat J., Hauguel J-C. 2002. Synopsis bryosociologique pour la France. Cryptogamie Bryologie. Vol. 23. P. 279–343.
  16. Beraldi-Campesi H., Arenas-Abad C., Auque-Sanz L. et al. 2016. Benthic diatoms on fluvial tufas of the Mesa River, Iberian Range, Spain. Hidrobiológica. 26(2). Р. 283–297.
  17. Dražina T., Špoljar M., Primc B. et al. 2013. Small-scale patterns of meiofauna in a bryophyte covered tufa barrier (Plitvice Lakes, Croatia). Limnologica. Vol. 43(6). P. 405–416.
  18. Farr G., Graham J. 2017. Survey, characterisation and condition assessment of Palustriella dominated springs 'H7220 Petrifying springs with tufa formation (Cratoneurion)' in Gloucestershire, England. British Geological Survey. 141 p.
  19. Freytet P., Plet A. 1991. Les formations stromatolitiques(tufs calcaires) récentes de la région de Tournus (Saône et Loire). Geobios. Vol. 24(2). P. 123–139.
  20. Guide des végétations humides et aquatiques en Pays de la Loire. URL: https://www.cbnbrest.fr/observatoire-milieux/boite-a-outils/determination-milieux/guide-zh-pdl
  21. Geurts M., Frappier M., Tsien H. 1992. Morphogenèse des barrages de travertin de Coal River Springs, sud-est du Territoire du Yukon. Géographie physique et Quaternaire. Vol. 46 (2). Р. 131–245.
  22. Hodgetts N., Söderström L., Blockeel T. et al. 2020. An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus. Journal of Bryology. 42(1). Р. 1–116.
  23. Hugonnot V. 2017. Approche morphologique, phytocœnotique et fonctionnelle des bryolithes de la basse vallée de l’Isère (de Saint-Marcellin à Romans), France. Revue d’Ecologie. 72 (2). Р. 116–133.
  24. Łomnicki M. 1897. Geologia Lwowa i okolicy. Atlas geologiczny Galicyi. Zeszyt 10 czesc 1. Kraków : Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um. 208 s.
  25. Lyons M.D., Kelly D.L. 2016. Monitoring guidelines for the assessment of petrifying springs in Ireland. Irish Wildlife Manuals. № 94. 73 p.
  26. Pentecost A. 1995. The quaternary travertine deposits of Europe and Asia Minor. Quaternary Science Reviews. 14(10). P. 1005-1028.
  27. Pentecost A., Viles H. 1994. A review and reassessment of travertine classification. Géographie physique et Quaternaire. Vol. 48(3). Р. 305–314.
  28. Perri E., Manzo E., Tucker M. 2012. Multi-scale study of the role of the biofilm in the formation of minerals and fabrics in calcareous tufa. Sedimentary Geology. 263-264. P. 16–29.
  29. Poponessi S., Aleffi M., Sabovljević M., Venanzoni R. 2020. Bryophyte diversity hotspot: the Marmore Waterfalls Regional Park (Umbria, central Italy). Italian Botanist. 10(1). Р. 33-45.
  30. Rainey D., Jones B. 2007. Rapid cold water formation and recrystallization of relic bryophyte tufa at the Fall Creek cold springs, Alberta, Canada. Canadian Journal of Earth Sciences. 44(7). Р. 889–909.
  31. Stanković I., Szabó B., Hauer T., Udovič М. 2023. Benthic Algae on Tufa Barriers. Plitvice Lakes. Springer. Р. 179–214.
  32. Zubel R., Danylkiv I., Rabyk I. et al. 2015. Bryophytes of the Roztocze region (Poland and Ukraine). Lublin : Libropolis. 218 p.

⇧
⇩