Гусак О. В., Капрусь І. Я.
Вплив агро- та урбаногенної фрагментації природного середовища на структуру таксоценів колембол Східного Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 31-42. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.31-42 Ключові слова: урбоценози, агроценози, Collembola, екологічна структура, структура домінування, екологічні групи, таксономічний склад Проведено порівняння таксономічної та екологічної структури урбо- та агротаксоценів колембол Східного Поділля із їхніми лісовими та лучно-степовими варіантами. Урботаксоцени представлені 39 видами, а агротаксоцени 30 видами колембол. Характерною особливістю фрагментованих урбо- та агротаксоценів дослідженого регіону є «ксерофілізація» фауни (збагачення її витривалими до сухості видами), велика мозаїчність розподілу чисельності видів у грунті, а також специфічність і непередбачуваність їхньої таксономічної й екологічної структури. Досліджені таксоцени колембол характеризуються малими та середніми показниками щільності населення (урботаксоцени від 2,1 до 6,3 тис. ос./м2 ос./м2; агротаксоцени від 0,2 до 0,8 тис. ос./m2). Під впливом урбаногенної фрагментації природного середовища зафіксовано різноспрямовані й часто не прогнозовані перебудови екологічної структури населення колембол. У спектрі екологічних груп такий вплив спричиняє збільшення частки чисельності ксерорезистентних колембол і зменшення – гігрофільних. У співвідношенні біотопних груп колембол спостерігається збільшення представленості лучно-степових (в середньому понад 44%), евритопних (25%) і лісо-лучних (24%) форм за рахунок зменшення – лісових і лучних. Саме тому, в урбоґрунтах можуть формуватися різні типи таксоценів колембол – евритопні або спеціалізовані. Під впливом агрогенної фрагментації середовища у спектрі екологічних груп зафіксовано збільшення представленості лучно-степових (в середньому понад 55%), лісо-лучних (близько 20%) і лісових (понад 14%) форм за рахунок зменшення – евритопних (близько 9%) і лучних (1%). Саме тому, в рільничих ґрунтах може формуватися спеціалізований таксоцен колембол.
Вплив агро- та урбаногенної фрагментації природного середовища на структуру таксоценів колембол Східного Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 31-42. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.31-42 Ключові слова: урбоценози, агроценози, Collembola, екологічна структура, структура домінування, екологічні групи, таксономічний склад Проведено порівняння таксономічної та екологічної структури урбо- та агротаксоценів колембол Східного Поділля із їхніми лісовими та лучно-степовими варіантами. Урботаксоцени представлені 39 видами, а агротаксоцени 30 видами колембол. Характерною особливістю фрагментованих урбо- та агротаксоценів дослідженого регіону є «ксерофілізація» фауни (збагачення її витривалими до сухості видами), велика мозаїчність розподілу чисельності видів у грунті, а також специфічність і непередбачуваність їхньої таксономічної й екологічної структури. Досліджені таксоцени колембол характеризуються малими та середніми показниками щільності населення (урботаксоцени від 2,1 до 6,3 тис. ос./м2 ос./м2; агротаксоцени від 0,2 до 0,8 тис. ос./m2). Під впливом урбаногенної фрагментації природного середовища зафіксовано різноспрямовані й часто не прогнозовані перебудови екологічної структури населення колембол. У спектрі екологічних груп такий вплив спричиняє збільшення частки чисельності ксерорезистентних колембол і зменшення – гігрофільних. У співвідношенні біотопних груп колембол спостерігається збільшення представленості лучно-степових (в середньому понад 44%), евритопних (25%) і лісо-лучних (24%) форм за рахунок зменшення – лісових і лучних. Саме тому, в урбоґрунтах можуть формуватися різні типи таксоценів колембол – евритопні або спеціалізовані. Під впливом агрогенної фрагментації середовища у спектрі екологічних груп зафіксовано збільшення представленості лучно-степових (в середньому понад 55%), лісо-лучних (близько 20%) і лісових (понад 14%) форм за рахунок зменшення – евритопних (близько 9%) і лучних (1%). Саме тому, в рільничих ґрунтах може формуватися спеціалізований таксоцен колембол.
Список літератури
- Гоблик К.М., Капрусь І.Я. 2015. Урбаногенна трансформація угруповань колембол Закарпатської низовини. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Луцьк. № 12. С. 163–171.
- Гусак О., Капрусь І. 2023. Еколого-фауністична характеристика лучно-степових таксоценів колембол Східного Поділля. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 88. C. 69–79.
- Капрусь И.Я. 2003. Ногохвостки (Collembola) Волыно-Подолья, в Чернобай Ю. и др. Экология и фауна беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Київ : Наук. думка. С. 100 –172.
- Капрусь І.Я. 2010. Таксономічна структура і типологія регіональних фаун ногохвісток (Collembola) Євразії. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 26. С. 39–50.
- Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН України. Київ. 497 с.
- Капрусь І.Я., Гоблик К.М. 2015. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 31. С. 45–58.
- Капрусь І.Я., Гусак О.В. 2021. Особливості таксономічної та екологічної структури лісових таксоценів колембол Східного Поділля. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 37. С. 75–86.
- Капрусь І.Я., Махлинець Т.М. 2015. Особливості фауни й населення колембол правобережного сектору лісостепової зони України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 31. С. 59–72.
- Кузнецова Н.А. 2005. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва : ГНО Прометей. 244 с.
- Мерза С.П., Капрусь І.Я. 2019. Фауна й населення колембол агроценозів Малого Полісся. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 35. С. 97–110.
- Стебаева С.К. 1970. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоол. журн. Т. 44 № 10. С. 1437–1454.
- Magurran A.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
- Shrubovych J. 2002. The fauna of springtails (Сollembola) in Lviv. Vestnik zoologii. Vol. 36 No 2. P. 63–67.
- Roithmeier O., Burkhardt U., Daghighi T., Filser J. 2018. Desoria trispinata (MacGillivray, 1896), a promising model Collembola species to study biological invasions in soil communities. Pedobiologia. Vol. 67. P. 45–56.
- Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. In Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Archiv für Naturschutz und Landschaftsforschung. B. 17 No 1. S. 1–26.