UA EN
 
  Гусак О. В., Капрусь І. Я.
Вплив агро- та урбаногенної фрагментації природного середовища на структуру таксоценів колембол Східного Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 31-42.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.31-42 Ключові слова: урбоценози, агроценози, Collembola, екологічна структура, структура домінування, екологічні групи, таксономічний склад Проведено порівняння таксономічної та екологічної структури урбо- та агротаксоценів колембол Східного Поділля із їхніми лісовими та лучно-степовими варіантами. Урботаксоцени представлені 39 видами, а агротаксоцени 30 видами колембол. Характерною особливістю фрагментованих урбо- та агротаксоценів дослідженого регіону є «ксерофілізація» фауни (збагачення її витривалими до сухості видами), велика мозаїчність розподілу чисельності видів у грунті, а також специфічність і непередбачуваність їхньої таксономічної й екологічної структури. Досліджені таксоцени колембол характеризуються малими та середніми показниками щільності населення (урботаксоцени від 2,1 до 6,3 тис. ос./м2 ос./м2; агротаксоцени від 0,2 до 0,8 тис. ос./m2). Під впливом урбаногенної фрагментації природного середовища зафіксовано різноспрямовані й часто не прогнозовані перебудови екологічної структури населення колембол. У спектрі екологічних груп такий вплив спричиняє збільшення частки чисельності ксерорезистентних колембол і зменшення – гігрофільних. У співвідношенні біотопних груп колембол спостерігається збільшення представленості лучно-степових (в середньому понад 44%), евритопних (25%) і лісо-лучних (24%) форм за рахунок зменшення – лісових і лучних. Саме тому, в урбоґрунтах можуть формуватися різні типи таксоценів колембол – евритопні або спеціалізовані. Під впливом агрогенної фрагментації середовища у спектрі екологічних груп зафіксовано збільшення представленості лучно-степових (в середньому понад 55%), лісо-лучних (близько 20%) і лісових (понад 14%) форм за рахунок зменшення – евритопних (близько 9%) і лучних (1%). Саме тому, в рільничих ґрунтах може формуватися спеціалізований таксоцен колембол.  
Список літератури
  1. Гоблик К.М., Капрусь І.Я. 2015. Урбаногенна трансформація угруповань колембол Закарпатської низовини. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Луцьк. № 12. С. 163–171.
  2. Гусак О., Капрусь І. 2023. Еколого-фауністична характеристика лучно-степових таксоценів колембол Східного Поділля. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 88. C. 69–79.
  3. Капрусь И.Я. 2003. Ногохвостки (Collembola) Волыно-Подолья, в Чернобай Ю. и др. Экология и фауна беспозвоночных западного Волыно-Подолья. Київ : Наук. думка. С. 100 –172.
  4. Капрусь І.Я. 2010. Таксономічна структура і типологія регіональних фаун ногохвісток (Collembola) Євразії. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 26. С. 39–50.
  5. Капрусь І.Я. 2013. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний аспекти). Дисертація доктора наук, Інститут зоології НАН України. Київ. 497 с.
  6. Капрусь І.Я., Гоблик К.М. 2015. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 31. С. 45–58.
  7. Капрусь І.Я., Гусак О.В. 2021. Особливості таксономічної та екологічної структури лісових таксоценів колембол Східного Поділля. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 37. С. 75–86.
  8. Капрусь І.Я., Махлинець Т.М. 2015. Особливості фауни й населення колембол правобережного сектору лісостепової зони України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 31. С. 59–72.
  9. Кузнецова Н.А. 2005. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва : ГНО Прометей. 244 с.
  10. Мерза С.П., Капрусь І.Я. 2019. Фауна й населення колембол агроценозів Малого Полісся. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. Вип. 35. С. 97–110.
  11. Стебаева С.К. 1970. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоол. журн. Т. 44 № 10. С. 1437–1454.
  12. Magurran A.E. 2004. Measuring Biological Diversity. Blackwell Publishing Ltd, UK. 256 pp.
  13. Shrubovych J. 2002. The fauna of springtails (Сollembola) in Lviv. Vestnik zoologii. Vol. 36 No 2. P. 63–67.
  14. Roithmeier O., Burkhardt U., Daghighi T., Filser J. 2018. Desoria trispinata (MacGillivray, 1896), a promising model Collembola species to study biological invasions in soil communities. Pedobiologia. Vol. 67. P. 45–56.
  15. Stöcker G., Bergmann A. 1977. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. In Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Archiv für Naturschutz und Landschaftsforschung. B. 17 No 1. S. 1–26.