Радченко О. Г.
Таксономічна та екологічна структура мірмекокомплексів у лісах Волинського Полісся (Україна) та її зміни в процесі відновлення лісу на вирубках // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 181-188. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.181-188 Ключові слова: мурашки, фауна, структура населення, сукцесійні зміни на вирубках, Полісся, Україна У Волинському Поліссі знайдено 57 видів мурашок, з яких на обраних модельних лісових ділянках виявлено 34. Проаналізовано зміни в екологічній та таксономічній структурі мірмекофауни на 2-, 7- та 17-річній вирубках. Відразу після вирубування дерев і руйнування території зникають практично усі мурашки. На другий рік починається заселення цієї території мезо-ксерофільними та геміксерофільними видами. В подальшому з’являється низка мезо-ксерофільних видів, що мешкають на сухих луках. На 17-річній вирубці структура населення починає наближатись до такої в незайманих лісах. На вирубках зникають руді лісові мурашки, що негативно впливає на фітосанітарний стан прилеглих заліснених теренів. В результаті формуються багатовидові асоціації мурашок, які стають менш стабільними, і для повного відновлення зональних лісових мірмекомплексів потрібно щонайменше 50 років.
Таксономічна та екологічна структура мірмекокомплексів у лісах Волинського Полісся (Україна) та її зміни в процесі відновлення лісу на вирубках // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 181-188. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.181-188 Ключові слова: мурашки, фауна, структура населення, сукцесійні зміни на вирубках, Полісся, Україна У Волинському Поліссі знайдено 57 видів мурашок, з яких на обраних модельних лісових ділянках виявлено 34. Проаналізовано зміни в екологічній та таксономічній структурі мірмекофауни на 2-, 7- та 17-річній вирубках. Відразу після вирубування дерев і руйнування території зникають практично усі мурашки. На другий рік починається заселення цієї території мезо-ксерофільними та геміксерофільними видами. В подальшому з’являється низка мезо-ксерофільних видів, що мешкають на сухих луках. На 17-річній вирубці структура населення починає наближатись до такої в незайманих лісах. На вирубках зникають руді лісові мурашки, що негативно впливає на фітосанітарний стан прилеглих заліснених теренів. В результаті формуються багатовидові асоціації мурашок, які стають менш стабільними, і для повного відновлення зональних лісових мірмекомплексів потрібно щонайменше 50 років.
Список літератури
- Длусский Г.М. 1981. Муравьи пустынь. Москва : Наука. 230 с.
- Захаров А.А. 2018. Муравей. Семья. Колония. Москва : Фитон XXI. 192 с.
- Радченко А.Г. 2016а. Муравьи (Hymenoptera, Formicidae) Украины. Киев. 497 с.
- Радченко О.Г. 2016б. Родина мурашки – Formicidae. В: Шацьке поозер’я. Т. 8. Тваринний світ. Ред. П.Я. Кілочицький. Луцьк : Вежа-Друк (електрон. опт. диск CD-ROM). С. 337-359.
- Сейма Ф.А. 2008. Структура населения муравьев тайги. Пермь : изд.-во Пермского государственного университета. 166 с.