Головна
/
/
Мєдвєдєва І. В., Козловський М. П., Кагало О. О., Венґжин E.
Біоіндикаційна роль фітонематодних угруповань в оцінці стану трансформованості вторинних лісових екосистем // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 143-150. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.143-150 Ключові слова: фітонематодний комплекс, вторинні ліси, умовно первинна екосистема, біоіндикаційні властивості, трофічні групи, антропогенне навантаження Методика оцінки стану наземних екосистем з використанням діагностичних властивостей ґрунтової мікрофауни залишається недооціненою у сучасній українській науці. Ми опрацювали велику кількість іноземної та вітчизняної літератури щоб показати в цій оглядовій статті значення цього аспекту моніторингу природних екосистем. На підставі результатів власних досліджень показано яких результатів можна досягнути, використовуючи біоіндикаційні властивості такої групи організмів, як фітонематоди. Також описано основні принципи та методики якими необхідно користуватися, зокрема використовуючи функціональні характеристики фітонематодних комплексів. Для оцінки стану екосистем найціннішою є інформація про організми для яких характерне поширення на значній території, а також мають велику щільність популяцій та відіграють значну роль у функціонуванні екосистем і здатні швидко реагувати на зміни середовища. Власне такі організми й можуть вважатися біоіндикаторами. Ця група організмів є чутливою до природної чи антропогенної трансформації довкілля і здатна відповідати на неї зміною власної чисельності, поширення чи співвідношення певних характеристик. Тому використання ґрунтових тварин із окремих таксономічних груп в якості біоіндикаторів має давні традиції. Угруповання ґрунтових безхребетних є невід’ємним структурним компонентом природних екосистем, який разом з іншими забезпечує їм стабільний розвиток і стійкість. Оцінка функціональної ролі ґрунтової фауни в екосистемі передбачає встановлення структурно-функціональної організації різних груп ґрунтових безхребетних, які відрізняються одні від одних як морфологією, так і функціональним значенням в екосистемі й впливом на ґрунтотворні процеси. Використання ґрунтових нематод як біоіндикаторів перспективне для оцінювання санітарного стану лісової екосистеми за показником використання енергії трофічними групами нематод, а також для біоіндикації якості ґрунту за показником відносного співвідношення перзистентів і колонізаторів. Зоологічний метод діагностики ґрунтів постав як окремий науковий напрямок завдяки працям М.С. Гілярова. Цей метод базується на наявності певних видів безхребетних тварин у ґрунті і на аналізі структури їхніх угруповань. Пізніше він знайшов практичне застосування і в дослідженнях лісових екосистем. Отже, нематоди є ефективною модельною групою для опосередкованої оцінки стану зооценозу.
Біоіндикаційна роль фітонематодних угруповань в оцінці стану трансформованості вторинних лісових екосистем // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 143-150. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.143-150 Ключові слова: фітонематодний комплекс, вторинні ліси, умовно первинна екосистема, біоіндикаційні властивості, трофічні групи, антропогенне навантаження Методика оцінки стану наземних екосистем з використанням діагностичних властивостей ґрунтової мікрофауни залишається недооціненою у сучасній українській науці. Ми опрацювали велику кількість іноземної та вітчизняної літератури щоб показати в цій оглядовій статті значення цього аспекту моніторингу природних екосистем. На підставі результатів власних досліджень показано яких результатів можна досягнути, використовуючи біоіндикаційні властивості такої групи організмів, як фітонематоди. Також описано основні принципи та методики якими необхідно користуватися, зокрема використовуючи функціональні характеристики фітонематодних комплексів. Для оцінки стану екосистем найціннішою є інформація про організми для яких характерне поширення на значній території, а також мають велику щільність популяцій та відіграють значну роль у функціонуванні екосистем і здатні швидко реагувати на зміни середовища. Власне такі організми й можуть вважатися біоіндикаторами. Ця група організмів є чутливою до природної чи антропогенної трансформації довкілля і здатна відповідати на неї зміною власної чисельності, поширення чи співвідношення певних характеристик. Тому використання ґрунтових тварин із окремих таксономічних груп в якості біоіндикаторів має давні традиції. Угруповання ґрунтових безхребетних є невід’ємним структурним компонентом природних екосистем, який разом з іншими забезпечує їм стабільний розвиток і стійкість. Оцінка функціональної ролі ґрунтової фауни в екосистемі передбачає встановлення структурно-функціональної організації різних груп ґрунтових безхребетних, які відрізняються одні від одних як морфологією, так і функціональним значенням в екосистемі й впливом на ґрунтотворні процеси. Використання ґрунтових нематод як біоіндикаторів перспективне для оцінювання санітарного стану лісової екосистеми за показником використання енергії трофічними групами нематод, а також для біоіндикації якості ґрунту за показником відносного співвідношення перзистентів і колонізаторів. Зоологічний метод діагностики ґрунтів постав як окремий науковий напрямок завдяки працям М.С. Гілярова. Цей метод базується на наявності певних видів безхребетних тварин у ґрунті і на аналізі структури їхніх угруповань. Пізніше він знайшов практичне застосування і в дослідженнях лісових екосистем. Отже, нематоди є ефективною модельною групою для опосередкованої оцінки стану зооценозу.
Список літератури
- Голубець М.А. 2000. Екосистемологія. 316с.
- Козловський М.П. 2007. Біоіндикаційні властивості фітонематодних угруповань наземних екосистем Карпатського регіону. Дисертація доктора наук, Національна академія наук України Інститут екології Карпат. Львів. 395 с.
- Козловський М.П. 2009. Фітонематоди наземних екосистем Карпатського регіону. 48 с.
- Козловський М.П., Мєдвєдєва І.В. 2017. Структурно-функціональна організація фітонематодних угруповань ялини європейської у мішаних букових лісах Сколівських бескидів та її насадженнях. Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Вип. 8. (15) C. 31-44.
- Мєдвєдєва І.В., Козловський М.П. 2020. Функціональна організація угруповань ґрунтових нематод ялини у первинних екосистемах. Вісник Сумського національного аграрного університету. “Агрономія і біологія”. Вип. 2 (40). C. 30-37.
- Мєдвєдєва І.В., Козловський М.П. 2022. Зміни фітонематодних угруповань ялини у вторинних екосистемах Сколівських Бескидів. Науково-практичний журнал. «Екологічні науки». Вип. 42. C. 168-174. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.3-42.28
- Парамонов А. 1952. Опыт экологической классификации фитонематод. С. 338-369.
- Риклефс Р. Основы общей экологии. М. : Мир, 1979. 424 с.
- Andrássy I. 1976. Evolution as a basis for the systematization of nematodes. Budapest : Akadémiai Kiadó. S. 288. Banage W.B. 1963. The ecological importance of free-living soil nematodes with special reference to those of moorland soil. J. Amin. Ecol. Vol. 32. P. 133–140.
- De Man J.G. 1884. Die Frei in der reinen Erde und im süssen Wasser Lebenden Nematoden der Niederlandischen Fauna. S. 206.
- Phillipson J., Abel R., Steel J., Woodell S. R. J. 1978. Earthworm numbers, biomass and respiratory metabolism in a beech woodland. Oecologia. Oxford : Wytham Woods. V. 33. S. 291–309.
- Yeates G.W. 1971. Feeding types and feeding groups in plant and soil nematodes. Pedobiologia. Vol. 11. Р. 173–179.
- Yeates G.W., Bongers T., DeGoede R.G.M., Freckman D.W., Georgieva S.S. 1993. Feeding habits in soil nematode families and genera – an outline for soil ecologists. J. Nematology. Vol. 25. Р. 315– 31.