UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 39 Обкладинка т. 39 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Леневич О. І.
Вплив рельєфу на формування стежкової мережі в межах лісових екосистем НПП «Бойківщина» (Верховинський Вододільний хребет, Українські Карпати) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2023. - 39 - С. 131-142. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.131-142 Ключові слова: лісова підстилка, щільність будови ґрунту, водопроникність, рельєф, стежка, НПП «Бойківщина» Розглянуто вплив рекреаційного навантаження на ґрунтовий покрив. З’ясовано, що в пониженнях схилів та на вирівняних ділянках відбувається нагромадження лісової підстилки, потужність та запаси якої залежать від крутизни схилу, напрямку стежки та рекреаційного навантаження. Проаналізовано вплив рекреаційного навантаження на фізичні та воднофізичні властивості бурих гірсько-лісових ґрунтів. З’ясовано, що повна або часткова відсутність підстилки на стежках спричиняє швидке випаровування вологи з верхнього горизонту (0−5 см) ґрунту, зменшення загальної шпаруватості, збільшення показників щільності будови та твердої фази ґрунту. Виявлено, що зі зростанням щільності будови зменшується водопроникність ґрунту, порівняно з контролем. Значне збільшення показників щільності будови виявлено на стежках із значною крутістю схилу, а отримані результати є характерними для перехідного Нр горизонту бурих гірсько-лісових ґрунтів На сильно переущільненій поверхні стежки виникає поверхневий стік води. В мікро-пониженні чи на ввігнутій поверхні стежки, навпаки, починає формуватись застій води, що призводить формування нових обхідних стежок. Лісова підстилка на таких ділянках частково оторфована, а потужність F+H підгоризонту може становити понад 50 % від загальної її потужності. У фракційному складі переважає частка листя та плодів. Відповідно до запропонованих екологічних критеріїв оцінки стану природного оточення, а саме: ширина стежки, відсутність/наявність лісової підстилки на стежці, щільність будови ґрунту, наявність додаткових/паралельних стежок, глибина ерозійного врізу встановлено, що стан стежки, що веде на г. Пікуй із села Верхнє Гусне відповідає ІІІ категорії із V. Встановлено, що ширина стежки становить 1,80-3,50 м, а запаси лісової підстилки становлять менше 1 кг·м⁻², а щільність будови ґрунту на стежці збільшилась у 1,5 рази порівняно з контролем. Внаслідок значного переущільнення верхніх горизонтів на стежці в межах лісових екосистем виникають ерозійні процеси, про що засвідчує глибина яру 35-50 см. З метою покращення екологічного стану стежки чи сповільнити деградаційні процесів доцільно запровадити організаційно-управлінські та інженерні заходи.  
Список літератури
  1. Бабюк Л.М. 2012. Еколого-географічні підходи щодо раціонального використання рекреаційних ресурсів заповідних територій (на матеріалах екостежок Середнього Подністров’я). Дисертація кандидата наук, Національний університет імені Івана Франка. Львів. 200 с.
  2. Брусак В.П. 2018. Методичні аспекти дослідження рекреаційної дигресії мікрорельєфу туристичних маршрутів. Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій. Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка. Вип. 1 (8). С. 108–120.
  3. Брусак В.П., Малець В.Б. 2018. Рекреаційна дигресія на туристичному маршруті «На гору Говерла» у Карпатському НПП // ІІІ міжнар. наук. сем. «Природні ресурси регіону: проблеми використання, ревіталізації та охорони» (2018 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 58–63.
  4. Брусак В.П., Леневич О.І. 2020. Індикатори стану природних комплексів в умовах рекреаційного навантаження (на прикладі національних парків Карпатський та «Сколівські Бескиди»). Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Вип. 1(11). С. 294–310. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3215
  5. Брусак В., Штуглинець В., Гнатяк І. 2023. Рекреаційна дигресія на туристичних маршрутах Карпатського національного природного парку // ХІІІ наук.-практ. сем. за міжнародної участі, присвячений 85-річному ювілею проф. Я. Кравчука «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій» (2-3 березня 2023 р., м. Львів). Збірник матеріалів. C. 126–130.
  6. Брусак В.П., Теслович М.В., Кричевська Д.А. 2023. Морфодинамічний аналіз рельєфу полонини-рівної для природоохоронних потреб // Міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 25-річчю створення Яворівського національного природного парку «Сучасний стан збереження природного різноманіття та сталого використання ресурсів природно-заповідних територій» (смт Івано-Франкове, Яворівський НПП). Збірник матеріалів. С. 40–44.
  7. Гнатяк І.С. 2004. Пішохідний мікрорельєф ЕПС КНПП «Стежка Довбуша» // Міжнар. сем., присвячений 90-річчю з дня народження проф. П. Цися «Проблеми геоморфології та палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій» (Сколе, 30 вересня – 3 жовтня 2004 р.). Збірник матеріалів. С. 196–202.
  8. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. 2010. У двох частинах. Ч. 1. Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка. 270 с.
  9. Калуцький І.Ф., Запоточний М.М. 2012. Підвищення стійкості природно-заповідних об’єктів до інтенсивних рекреаційних навантажень (на прикладі пам’ятники природи «Скелі Довбуша». У: Наукові праці Лісівничої академії наук України. Вип. 10. Львів : НЛТУ України. С. 160–165.
  10. Карабінюк М.М. 2020. Природні територіальні комплекси субальпійського і альпійського високогір’я Чорногірського масиву Українських Карпат. Автореферат дисертації кандидата наук. Київ. 21 с.
  11. Лабораторний практикум з ґрунтознавства 2023. Уклав В. Гаськевич. Львів : ВЦ ЛНУ ім. Ів. Франка. 62 с.
  12. Леневич О.І., Марискевич О.Г., Козловський В.І. 2014. Вплив витоптування на гідрофізичні властивості буроземів лісових екосистем НПП «Сколівські Бескиди» (Українські Карпати). Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 67. С. 98–107.
  13. Леневич О.І. 2017. Вплив рекреаційного навантаження на властивості ґрунтів лісових екосистем НПП «Сколівські Бескиди» (Українські Карпати). Автореферат дисертації кандидата наук, Інститут екології Карпат НАН України. Львів. 20 с.
  14. Леневич О.І. 2019. Вплив рекреаційного навантаження на морфологічні особливості лісової підстилки (НПП «Сколівські Бескиди» Українські Карпати). Біологія та валеологія. Вип. 21. С. 64−73. DOI: https://doi.org/10.34142/23122218.2019.21.06
  15. Леневич О.І. 2020. Вплив рекреаційного навантаження на фізичні та водно-фізичні властивості бурих гірсько-лісових ґрунтів. Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій. Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка. Вип. 1 (11). С. 311–328. DOI: https://doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3214
  16. Леневич О.І. 2021. Вплив рекреаційного навантаження на рельєф гірських екосистем: проблеми та шляхи вирішення // 12 наук.-практ. сем. за міжнародної участі «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій» (25–26 листопада 2021 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 86–91.
  17. Леневич О.І., Паньків З.П. 2021. Зміна властивостей бурих гірсько-лісових ґрунтів через 10 років на туристичному шляху «м. Сколе – г. Парашка» (НПП «Сколівські Бескиди», Українські Карпати). Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат та прилеглих територій. Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка. Вип. 1 (12). С. 105–128. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2021.1.3459
  18. Леневич О. 2023. Зміна властивостей ґрунтів лісових екосистем гірського регіону внаслідок рекреаційного навантаження // Міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 140-річчю географії у Львівському університеті «Географічна освіта і наука: виклики і поступ» (18‒20 травня 2023 р., м. Львів). Збірник матеріалів. С. 169–172.
  19. Чорнобай Ю.М. 2000. Трансформація рослинного фітодетриту в природних екосистемах. Львів : ДПМ НАН України. 352 с.
  20. Amodio A., Cerdà A., Aucelli P., Garfi. V. 2019. Assesment of soil erosion along a mountain trail in the Eastern Iberiamo Penisula (Spain) Інтернетресурс. DOI: https://www.researchgate.net/publication/340600865_Assesment_of_soil_erosion_along_a_mountain_trail_in_the_Eastern_Iberiamo_Penisula_Spain. DOI 10.13140/RG.2.2.15142.88647
  21. Hammitt W. E., Cole D. N. 1987. Wildland Recreation: Ecology and Management. New York. 361 р.
  22. Marion Jeffrey L., Leung Yu-Fai., Eagleston Holly, Burroughs Kaitlin 2016 A review and synthesis of recreation ecology research findings on visitor impacts to wilderness and protected natural areas. Journal of Forestry Washington. 114(3). Р. 352−362. DOI: https://doi.org/10.5849/jof.15-498
  23. Maryskevych О., Shpakivska І. 2013. Roślinność i pokrywa glebowa w obrębie tras zjazdowych na Bukovelu (Gorgany, Karpaty Wschodnie, Ukraina). Roczniki Bieszczadzkie. № 21. S. 336−350.
  24. Meinecke E.P. 1928. The effect of excessive tourist travel on the California redwood parks. Sacramento, CA: California Department of Natural Resources, Division of Parks. 20 p.
  25. Olive N.D., Marion J.L. 2009. The influence of use-related, environmental, and managerial factors on soil loss from recreation trails. Journal of Environmental Management. Р. 1483−1493. Інтернет-ресурс. Режим доступу: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19062152/ DOI:https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2008.10.004
  26. Prędki R. 1999. Ocena zniszczeń środowiska przyrodniczego Bieszczadzkiego Parku Narodowego w obrębie pieszych szlaków turystycznych w latach 1995-1999 – porównanie wynikow monitoringu. Roczniki Bieszczadzkie. № 8. S. 343−352.
  27. Prędki R., Winnicki Т. 2006. Charakterystuka i zakres zagrożeń w piętrze wysokogórskim Bieszczadzkiego Parku Narodowego // Roczniki Bieszczadzkie. № 14. S. 267−283.
  28. Svajda J., Korony S., Brighton І., Michael Esser S. 2016. Trail impact monitoring in Rocky Mountain National Park, USA. Solid Earth. 7 (1). P. 115−128. DOI: https://doi.org/10.5194/se-7-115-2016
  29. Wimpey J.F., Marion J.L. 2010. The influence of us, environmental and managerial factors on the width of recreation trails. Journal of Environmental Management website. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2010.05.017

⇧
⇩