UA EN
 
  Бриндзя І. В., Скробач Т. Б.
Якість криничної води Дрогобицької територіальної громади // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 95-106.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.95-106 Ключові слова: Дрогобицька територіальна громада,, питна вода, криниці, іони амонію, нітрити, нітрати, сульфати, хлориди, фториди, загальне залізо, жорсткість, мінералізація, рН У статті представлені результати дослідження якості криничних вод Дрогобицької територіальної громади за такими показниками: органолептичні показники (запах, присмак, забарвленість, каламутність), вміст сполук нітрогену (іони амонію, нітрити, нітрати), вміст хлоридів, сульфатів, фторидів, загального заліза,, значення жорсткості, мінералізації та рН. Встановлено, що органолептичні показники, зокрема запах та присмак усіх досліджуваних зразків відповідали нормативам. Перевищення допустимих значень простежувалося щодо забарвленості криничної води у с. Рихтичі (у 1,4 рази) с. Добрівляни ( у 2,1 рази), с. Михайлевичі (у 1,2 рази) та каламутності - у с. Михайлевичі ( у 1,5 рази) та с. Ступниця ( у 2,1 рази). Досліджено, що вміст сполук нітрогену (амонію, нітритів та нітратів) в аналізованих пробах не перевищував ГДК, однак простежувалося незначне підвищення сполук амонію у порівняні із фоновими значеннями у колодязях сіл Рихтичі та Добрівляни. Встановлено, що рН води знаходився в межах нормативних значень, окрім води колодязів, що розташовані в с. Михайлевичі, там вода була дещо підкисленою ( рН = 6). Встановлено, що кринична вода деяких населених пунктів досліджуваної території (с. Лішня, с. Почаєвичі, с. Рихтичі, с. Лужок, с. Михайлевичі) є досить твердою ˃10 ммоль/дм³. Вміст хлоридів, сульфатів та фторидів, а також мінералізація в усіх досліджуваних зразках води знаходилися в межах нормативних значень. Досліджено перевищення ГДК щодо вмісту загального заліза у воді криниць сіл Рихтичі (1,2 рази) та Добрівляни ( у 3,7 рази).  
Список літератури
  1. Гойванович Н., Бриндзя І., Івасівка А. 2021. Моніторинг якості криничних вод Старосамбірського району Львівщини. Екологічні науки. Вип. 7(34). 151-156. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.7-34.25.
  2. Гойванович Н.К., Бриндзя І.В. 2021. Моніторинг якості криничних вод Жидачівського району Львівської області. Наукові записки Державного природничого музею. Вип. 37. С. 105–115. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.105-114
  3. Грюк І., Суходольська І. 2012. Вміст сполук нітрогену у воді малих річок як показник рівня антропогенного навантаження територій. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 60. С. 227–238.
  4. ДСТУ 7525:2014. «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості». Київ : Мінекономрозвитку України. 25 с.
  5. Коткова Т.М., Федючка М.І., Карась І Ф. 2018. Екологічна оцінка питної води Лугинського району Житомирської області на вміст хлоридів, сульфатів та нітратів. Науковий вісник НЛТУ України. Т. 28, № 7. С. 83–87. https://doi.org/10.15421/40280718.
  6. Мосейчук А.А. 2011. Оцінка якості питної води в джерелах децентралізованого водопостачання Полтавської області. Вісник Полтавської державної аграрної академії. № 4. С. 12‒17.
  7. Сафранов Т.А. 2018. Мінералізація питних вод як показник їх якості та фактор впливу на здоров'я населення. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. № 1-2 (29). С. 73–80. DOI: 10.26565/1992-4224-2018-29-08
  8. Сігалова І.О., Присяжнюк Л.М. 2016. Стан питного водопостачання м. Біла Церква за впливу промислового виробництва. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. Житомир. С. 217–221.
  9. Сухарева О.Ю., Делеган-Кокайко С.В., Макарович Т.В., Сухарев С.М., Коваль Г.М. 2017. Якість питної води децентралізованих джерел водопостачання мікрорайону Горяни. Науковий вісник Ужгородського університетуту. Серія Хімія. № 1 (37). С. 79–85.
  10. Чернега А.М., Іщенко В.А. 2016. Дослідження складу питної води з джерел децентралізованого водопостачання. Вісник Вінницького політехнічного інституту. Вінниця. № 4. С. 32–35.