UA EN
 
  Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І.
Фенотипічні маркери та історія інтродукції садової цепеї Cepaea hortensis (Gastropoda, Helicidae) до заходу України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 83-94.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.83-94 Ключові слова: інтродуковані види, антропохорія, наземні молюски, поліморфізм Проаналізовано залежність історії інтродукції Cepaea hortensis на захід України та фенотипічної різноманітності цього виду, яка стосується забарвлення черепашки та тіла. На територіях, заселених нащадками первинної інтродукції (найімовірніше, друга половина ХХ ст., але не пізніше 1970-х рр.), спостерігається не більше трьох основних варіантів забарвлення черепашок (жовті або білі без смуг, білі смугасті), а також відсутня мінливість забарвлення тіла (усі равлики мають світле тіло, без сірого або рудуватого пігменту). Найхарактернішою ознакою таких колоній, яка може слугувати своєрідним фенотипічним маркером, є наявність темних спіральних смуг лише на черепашках білого кольору. Проведений аналіз фотозображень з різних частин сучасного ареалу C. hortensis, суттєво розширеного завдяки антропохорії, дозволив з'ясувати, що черепашки з білим фоновим кольором, і особливо білі смугасті черепашки, трапляються в різних країнах Європи та Північної Америки. Проте там білий колір не є єдиним варіантом забарвлення смугастих черепашок, і, навпаки, жовті смугасті черепашки є одним з типових варіантів забарвлення в різних частинах ареалу C. hortensis. Останнім часом на окремих ділянках заходу України почали знаходити колонії C. hortensis з іншим фенотипічним складом, утворені внаслідок повторних інтродукцій цього виду, які відбуваються через різні садові центри. Для таких колоній є характерною наявність жовтих смугастих, а часом також рожевих черепашок, та більш або менш виражена мінливість забарвлення тіла. Найцікавішою є присутність на деяких ділянках Львова та околиць рідкісної спадкової ознаки, яка лише локально трапляється у природному ареалі C. hortensis, а саме темних країв устя в частини дорослих особин. На ділянках з присутністю такої ознаки темні краї устя мають усі рожеві та поодинокі жовті черепашки. Встановлено, що розповсюдження носіїв цієї ознаки відбувається через садовий центр «Клуб Рослин», розташований біля Львова (Підбірці). Одночасно на окремих ділянках Львова та околиць, де також було знайдено рожеві черепашки, усі вони мали характерні для C. hortensis світлі краї устя в дорослих особин. Це свідчить про те, що повторні завози C. hortensis навіть у межах одного Львова не лише відбуваються через різні садові центри, але й мають різне походження.  
Список літератури
  1. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.И. 2018. Многолетняя динамика фенетической структуры в колониях интродуцированного вида Cepaea hortensis (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae). Зоологический журнал. Т. 97 № 7. С. 751–761. DOI: https://doi.org/10.1134/S0044513418070097
  2. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. 2012–2022. Наземні молюски України: ілюстрована база даних [online]. Доступне <http://www.pip-mollusca.org/page/phg/exotic/index.php> [Дата звернення 3 квітня 2022 року].
  3. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.И., Савчук С.П. 2020. Новые находки Cepaea nemoralis (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) и фенетическая структура колоний этого вида на западе Украины. Ruthenica. Vol. 30 No. 2. C. 75–86. DOI: https://doi.org/10.35885/ruthenica.2021.30(2).1
  4. Гураль-Сверлова Н.В., Савчук С.П. 2019. Антропохорні види наземних молюсків на заході України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 35. С. 49–58. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2019.35.49-58
  5. Гураль-Сверлова Н.В., Савчук С.П. 2020. Нові знахідки антропохорних видів наземних молюсків на заході України Наукові записки Державного природознавчого музею. Вип. 36. С. 213–214. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2020.36.213–214
  6. Сверлова Н.В. 2001. Полиморфизм интродуцированного вида Cepaea hortensis (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) во Львове. 1. Общие закономерности полиморфизма. Зоологический журнал. Т. 80 № 5. С. 520–524.
  7. Сверлова Н.В. 2002. Влияние антропогенных барьеров на фенотипическую структуру популяций Cepaea hortensis (Gastropoda, Pulmonata) в условиях города. Вестник зоологии. Т. 36 № 5. С. 61–64.
  8. Сверлова Н.В. 2007. Особенности фенетической структуры интродуцированных популяций Cepaea nemoralis. У: Фальцфейнівські читання: Зб. наук. праць. Херсон : ПП Вишемирський. С. 287–292.
  9. Boettger C.R. 1926. Die Verbreitung der Landschneckengattung Cepaea Held in Deutschland. Archiv für Molluskenkunde. Vol. 58. P. 11–24.
  10. Cameron R.A.D. 2013. The poor relation? Polymorphism in Cepaea hortensis (O.F.Müller) and the Evolution Megalab. Journal of Molluscan Studies. Vol. 79 No. 2. P. 112–117. DOI: https://doi.org/10.1093/mollus/eyt001
  11. Gural-Sverlova N.V., Gural R.I. 2021a. Shell banding and colour polymorphism of introduced snail Cepaea hortensis (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) from some parts of Eastern Europe. Ruthenica. Vol. 31 No. 2. P. 59–76. DOI: https://doi.org/10.35885/ruthenica.2021.31(2).2
  12. Gural-Sverlova N. V., Gural R. I. 2021b. Polymorphism of the introduced snail Cepaea nemoralis (Gastropoda, Helicidae) from two distant parts of Eastern Europe: accidental similarity or regularity? Zoodiversity. Vol. 55, No. 5. P. 369–380. DOI: https://doi.org/10.15407/zoo2021.05.369
  13. Gural-Sverlova N., Egorov R., Kruglova O., Kovalevich N., Gural R. 2021.Introduced land snail Cepaea nemoralis (Gastropoda: Helicidae) in Eastern Europe: spreading history and the shell colouration variability. Malacologica Bohemoslovaca. Vol. 20. P. 75–91. DOI: https://doi.org/10.5817/MaB2021-20-75
  14. iNaturalist. 2022. iNaturalist: A Community for Naturalist [online]. Available at: [Accessed 26 March 2022].
  15. Murray J. 1975. The genetics of the Mollusca. In: R.C. King (Ed.) Handbook of genetics. Vol. 3. New York: Plenum Press. P. 3–31.
  16. Ożgo M. 2010. Populations of Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774), polymorphic for the colour of shell lip in north-western Poland and north-central Germany. Folia Malacologica. Vol. 18 No. 2. P. 93–97. DOI: https://doi.org/10.2478/v10125-010-0011-2
  17. Schilder F.A., Schilder M. 1957. Die Bänderschnecken. Eine Studie zur Evolution der Tiere. Schluß: Die Bänderschnecken Europas. Jena: Gustav Fischer Verlag. S. 93–206.
  18. UkrBIN. 2022. UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [online]. Available at: [Accessed 26 March 2022].