UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 38 Обкладинка т. 38 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Пасайлюк М. В.
Історія досліджень грибів та грибоподібних організмів на території НПП «Гуцульщина» та роль in situ, ex situ, re situ методів у збереженні їх різноманіття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 63-72. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.63-72 Ключові слова: інвентаризація, колекції, Літопис природи, мікологи, популяризація, природоохоронні заходи Представлена хронологія досліджень грибів та грибоподібних організмів на території національного природного парку «Гуцульщина» з часу створення установи на основі Літописів природи парку. Відзначена вагомість внеску дослідників різних інстанцій у вивченні мікобіоти парку, що станом на 1.01.2022 р. налічує 1214 видів грибів і грибоподібних організмів, з яких 23 види включені до Червоної книги України. Розкрито основні етапи становлення методик in situ (спрямована на збереження локалітетів грибів), ex situ (введення в штучну культуру та підтримка життєздатності міцелію грибів у колекціях чистих культур), re situ (комплекс заходів, що передбачає відтворення аборигенних штамів рідкісних видів грибів у природних для них умовах з урахуванням in situ та ex situ надбань стосовно цих видів та штамів). Описаний природоохоронний ефект від реалізації in situ, ex situ та re situ заходів на території НПП «Гуцульщина». Зазначені результати вирощування рідкісних видів грибів у лабораторних умовах, результати застосування re situ технології у природних умовах. Окреслено окремі правові аспекти охорони грибів та грибоподібних організмів у рамках «Програми охорони, збереження та відтворення рідкісних видів грибів», затвердженої Науково-технічною радою НПП «Гуцульщина», обґрунтоване питання створення охоронних зон для рідкісних видів грибів. Коротко охарактеризовано колекції макроміцетів НПП «Гуцульщина» – колекцію чистих культур, що налічує 7 видів 13 штамів та колекцію гербарних і мокрих препаратів, що налічує 175 екземплярів. Відмічено важливу науково-просвітницьку роль колекцій, означено основну мету їх подальшої експлуатації а також методи та результати популяризації наукових досліджень серед дітей, молоді і дорослого населення. Підкреслено зв'язок наукових надбань із створенням сприятливого економічного клімату для громади, зокрема впровадження нових рекреаційних послуг – фунгітерапевтичних маршрутів та вирощування в комерційних масштабах нових видів їстівних, рідкісних, фармацевтично затребуваних видів грибів.  
Список літератури
  1. Гелюта В.П., Фокшей С.І., Держипільський Л.М. 2016. Перші знахідки в Україні рідкісного гриба Sparassis nemecii (Sparassidaceae) // IV Міжнар. наук. конф. «Рідкісні рослини і гриби України та прилеглих територій: реалізація природоохоронних стратегій» (16–20 травня 2016 р., м. Київ). Збірник матеріалів. С. 182−184.
  2. Червона книга України. Рослинний світ. 2009. За ред. Я.П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг. 912 с.
  3. Ковальов В.В. 2013. Нові відомості про гастероміцети національного природного парку «Гуцульщина» // VIII Міжнар. наук. конф. молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (3–6 грудня 2013 р., м. Харків). Збірник матеріалів. С. 270−271.
  4. Котур Б.Я., Орищин С.В., Брусак В.П., Пророчук В.В. 2009. Проект організації території національного природного парку «Гуцульщина», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів. Т. 2. Основні положення проекту. Львів. 373 с.
  5. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2004. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. I. Косів. 402 с.
  6. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2005. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. ІІ. Косів. 232 с.
  7. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2006. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. ІІІ. Косів. 233 с.
  8. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2007. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. IV. Косів. 243 с.
  9. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2008. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. V. Косів. 259 с.
  10. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2009. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. VІ. Косів. 252 с.
  11. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2010. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. VII. Косів. 191 с.
  12. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2011. За ред. Ю.П. Стефурака.Т. VIII. Косів. 193 с.
  13. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2012. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. ІX. Косів. 147 с.
  14. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2013. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. X . Косів. 380 с.
  15. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2014. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. XІ . Косів. 277 с.
  16. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2015. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. XІІ. Косів. 420 с.
  17. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2016. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. XІІІ. Косів. 340 с.
  18. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2017. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. XІV. Косів. 262 с.
  19. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2018. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. XV. Косів. 508 с.
  20. Літопис природи Національного природного парку «Гуцульщина». 2022. За ред. Ю.П. Стефурака. Т. XVІ. Косів. 382 с.
  21. Маланюк В.Б. 2013. Рідкісні та нові для України види роду Amanita Pers. з Карпат. Чорномор. ботан. журн. Т. 9 № 1. С. 117–125.
  22. Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 111 від 15.02.2021 «Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ). 2021 [online]. Доступне [Дата звернення 14 вересня 2022 року].
  23. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 557 від 29.12.2016 р. «Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин» [online]. Доступне [Дата звернення 14 вересня 2022 року].
  24. Пасайлюк М.В. 2015. День науки − 2015 [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  25. Пасайлюк М.В. 2016. Всеукраїнський семінар в НПП «Гуцульщина» [online] (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року) Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  26. Пасайлюк М.В. 2017a. Казочка про грибочка Гериція коралоподібного. Світогляд. № 2 (64). С. 52−57.
  27. Пасайлюк М.В. 2017b. Розумні казочки. Косів : «Писаний Камінь». 68 с.
  28. Пасайлюк М.В. 2018а. Корисна співпраця [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  29. Пасайлюк М.В. 2018b. Рости грибочку великий і ще більший [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне < https://nnph.if.ua/2018/10/02/5946/> [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  30. Пасайлюк М.В. 2019а. Біологічні особливості рідкісного гриба Sparassis nemecii (Sparassidaceae, Polyporales) на рослинних субстратах в чистій культурі. Укр. ботан. журн. Т. 76 № 6. С. 493−498.
  31. Пасайлюк М.В. 2019b. Гості Науково-просвітницького центру [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  32. Пасайлюк М.В. 2019c. Грибна грядочка [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  33. Пасайлюк М.В. 2019d. Міжнародні публікації наукового відділу [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  34. Пасайлюк М.В. 2021. Премія «Земля жінок 2021» від фонду Yves Rocher 2021 [online]. (Останнє обновлення 14 вересня 2022 року). Доступне [Дата звернення 15 вересня 2022 року].
  35. Пасайлюк М.В., Держипільський Л.М. 2017. Фунгітерапевтичні маршрути на території національного природного парку «Гуцульщина» – симбіоз науки, практики і рекреації // Міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 15-ій річниці НПП «Гуцульщина» «Природоохоронні, історико-культурні та екоосвітні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат» (6-8 червня 2017 р., м. Косів). Збірник матеріалів. С. 456–459.
  36. Пасайлюк М.В., Петричук Ю.В., Цвид Н.В., Сухомлин М.М. 2018. Особливості поширення та основні аспекти відтворення Аnthurus Archery (Berk.) E. Fisch на території національного природного парку «Гуцульщина». Біоресурси і природокористування. Т. 10 № 1-2. С. 5−13.
  37. Петричук Ю.В., Пасайлюк М.В. 2015. Нові місцезнаходження в Покутських Карпатах видів грибів, занесених до «Червоної книги України». Укр. ботан. журн. Т. 72 № 4. С. 381−384.
  38. Петричук Ю.В., Пасайлюк М.В., Сухомлин М.М. 2017. Аспекти відтворення Hericium coralloides (Scop.) Pers. методом re-situ на території національного природного парку «Гуцульщина». Біоресурси і природокористування. Т. 9 № 1-2. С. 5−13.
  39. Погрібний О.О., Маланюк В.Б., Заячук В.Я. 2013. Базидіальні макроміцети соснових фітоценозів українських Карпат і Прикарпаття. Науковий вісник НЛТУ України. Вип. 23.13. С. 55−64.
  40. Пророчук В.В., Стефурак Ю.П., Брусак В.П. 2013. Національний природний парк «Гуцульщина». Львів : НФК «Карпати і атласи». 408 с.
  41. Сухомлин М.М. 2010. Колекція культур грибів-макроміцетів як основа стратегіі збереження генофонду базидіальних и аскоміцетних грибів. Науковий вісник Східноєвропейського університету «Природа Західного Полісся та прилеглих територій». Вип 4. C. 102−107.
  42. Тихоненко Ю.Я., Гелюта В.П. 2014. Іржасті гриби національного природного парку «Гуцульщина». Укр. ботан. журн. Т. 71 № 4. С. 489−495.
  43. Фокшей С.І. 2016. Рідкісні види грибів у старовікових лісах і пралісах національного природного парку «Гуцульщина». Укр. ботан. журн. Т. 73, № 2. С. 72−77.
  44. Фокшей С.І. 2019. Знахідки макроміцетів, занесених до Червоної книги України, в НПП «Гуцульщина» // Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). Т. 1. (Серія: «Conservation biology in Ukraine». Вип. 11). Київ–Чернівці : «Друк Арт». С. 426-430.
  45. Krupa J. 1889. Zapiski mykologiczne przewaĪnie z okolic Lwowa i z Karpat stryjskich. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej Polskiej Akademii Umiejętności. T. 23. S. 141−169.
  46. Namysáowski B. 1911. Prodromus Uredinearum Galiciae et Bukowinae. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej Polskiej Akademii Umiejętności. T. 45(3). S. 65−146.
  47. Pasailiuk M. 2020. Growing of Polyporus umbellatus. Current Research in Environmental & Applied Mycology (Journal of Fungal Biology). Vol. 10 No. 1. Рp. 457-465. DOI: https://doi.org/10.5943/cream/10/1/35.457-465
  48. Pasailiuk М., Sukhomlyn M., Gryganskyi A. 2019. Biological features of Sparassis laminosa Fr. (Sparassidaceae, Polyporales) and the main aspects of its reproduction in the territory of Hutsulshchyna National Natural Park. Current Research in Environmental & Applied Mycology (Journal of Fungal Biology). Vol. 9 No 1. Pp. 194-207. DOI: https://doi.org/10.5943/cream/9/1/17.194-207
  49. Wodziczko A. 1911. Materiaáy do mykologii Galicyi. I Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej Polskiej Akademii Umiejętności. T. 45(3). S. 40−57.
  50. World Data Center for Microorganism. 2022 Word Federation for Culture Collection. Culture Collection Information Worldwide. [online]. Available at: [Accessed 28 June 2022].
  51. World Data Center for Microorganism. 2020. Word Federation for Culture Collection. Culture Collection Information Worldwide [online]. Available at: [accessed 28 October 2020].
  52. Wróblewski A. 1913. Przyczynek do znajomoĞci grzybów Pokucia. I Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej Polskiej Akademii Umiejętności. T. 47(2). S. 147−178.
  53. Wróblewski A. 1916. Drugi przyczynek do znajomosci grzybów Pokucia i Karpat Pokuckich. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej Polskiej Akademii Umiejętności. T. 50. S. 82−154.
  54. Wróblewski A. 1922. Wykaz grzybów zebranych w latach 1913–1918 z Tatr, Pienin, Beskidów Wschodnich, Podkarpacia, Podola, Roztocza i innych miejscowosci. I. Phycomycetes,Ustilaginaceae, Uredinales i Basidiomycetes. Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej Polskiej Akademii Umiejętności. T. 55/56. S. 1−50.

⇧
⇩