UA EN
 
  Білонога В. М.
Особливості поширення і відновлення Pinus cembra L. у Чорногірському масиві Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 43-52.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.43-52 Ключові слова: Pinus cembra, популяція, Карпати, Чорногора, поширення, відновлення Протягом попереднього століття природні деревостани P. cembra зазнали істотних втрат внаслідок поширених у минулому способів ведення лісого господарства, інтенсивного полонинного випасу, побутових традицій місцевого населення, характеру землеволодіння на теренах Карпатського регіону у тогочасних суспільно-політичних реаліях. Найбільшими втрати були у найменшому за площею осередку P. cembra у Чорногорі. На прикладі оселищ сосни кедрової європейської у цьому масиві Карпат досліджено характер змін її демографічних параметрів, зумовлених демутаційними процесами, розглянуто можливі наслідки від кліматичних змін. Сучасні тенденції у динаміці популяції сосни кедрової свідчать про певні позитивні зміни, які відбулись протягом останніх кількох десятків років, головно після запровадження низки природоохоронних обмежень. Позитивним слід вважати також зменшення пасторального навантаження у високогір’ї Карпат. Водночас, повне його припинення може мати негативні наслідки для відновлення популяційного ареалу сосни кедрової у його колишніх історичних межах. Передумовою реколонізації P. cembra втрачених у минулому територій є наявність вільних ніш на контакті лісового та субальпійського поясів, де її еколого-біологічні переваги над ялиною звичайною реалізуються найповніше. Важливим також є оптимальне співвідношення чисельності Nucifraga caryocatactes і кількості здатних плодоносити дерев у «материнській» популяції. Найбільш активно відновлення P. cembra відбувалось на початку демутаційних процесів у чагарничкових і трав'янистих угрупованнях. На тепер, інтенсивне поширення Picea abies і Pinus mugo є перепоною для розширення її популяційного ареалу. Вплив кліматичних змін на відновлення сосни кедрової європейської не є однозначним, оскільки збільшення тривалості вегетаційного періоду сприяє підвищенню конкурентних стосунків з іншими деревними видами на тлі підняття верхньої межі лісу на вищі гіпсометричні рівні.  
Список літератури
  1. Кияк В., Кобів Ю., Жиляєв Г., Білонога В., Дмитрах Р., Микітчак Т., Решетило О., Кобів В., Нестерук Ю., Штупун В., Гинда Л. 2018. Зміни структури популяцій рідкісних видів високогір’я Українських Карпат і проблеми їх збереження. За ред. В. Кияка. Львів : Вид-во ННВК «АТБ». 280 с.
  2. Сіренко О.Г. 2005. Поширення та регресивні зміни ареалу сосни кедрової європейської (Pinus сembra L.) в Українських Карпатах. Інтродукція рослин, № 1. С. 11–16.
  3. Сіренко О.Г. 2008. Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L. В Україні: хорологія, структура популяцій та охорона. Автореферат дисертації кандидата наук. Київ. 23 С.
  4. Barbeito, I., Dawes, M.A., Rixen, C., Senn, J., Bebi, P. 2012. Factors driving mortality and growth at treeline: A 30-year experiment of 92 000 conifers. Ecology. 93(2). P. 389–401.
  5. Blada I. 2008. Pinus cembra distribution in the Romanian Carpathians. Annals of forest research. 51. P. 115–132.
  6. Boden S., Pyttel P., Eastaugh C.S. 2010. Impacts of climate change on the establishment, distribution, growth and mortality of Swiss stone pine (Pinus cembra L.). iForest - Biogeosciences and Forestry. Vol. 3 Issue 4. P. 82-85. DOI: 10.3832/ifor0537-003
  7. Giammarchi F., Vacchiano G., Bertagnolli A., Ventura M., Panzacchi P., Cherubini P., Tonon G. 2017. Effects of the lack of forest management on spatiotemporal dynamics of a subalpine Pinus cembra forest. Scandinavian Journal of Forest Research. Vol. 32 Issue 2. P. 142 – 153.
  8. Heinze B., Holzer K. 2013. A review of research on Pinus cembra in Austria, with special reference to the conservation of genetic resources. 5th Symposium for Research in Protected Areas, Mittersill. P. 279 – 283.
  9. Holtmeier F.-K., Broll G. 2018. Subalpine forest and treeline ecotone under the influence of disturbances: a review. Journal of Environmental Protection. 9. P. 815-845. DOI: 10.4236/jep.2018.97051
  10. Loranger H., Zotz G., Bader M.Y. 2017. Competitor or facilitator? The ambiguous role of alpine grassland for the early establishment of tree seedling at treeline. Oikos. Vol. 126 Issue 11. P. 1625-1636. DOI: https://doi.org/10.1111/oik.04377
  11. Oberhuber, W., Bendler, U., Gamper, V., Geier, J., Hölzl, A., Kofler, W., Krismer, H., Waldboth, B., Wieser, G. 2020. Growth trends of coniferous species along elevational transects in the Central European Alps indicate decreasing sensitivity to climate warming. Forests. 11(2). No. 132. P. 1-13. DOI: https://doi.org/10.3390/f11020132
  12. Risch A.C., Schütz M., Krüsi B.O., Kienast F., Wildi O., Bugmann H. 2004. Detecting successional changes in long-term empirical data from subalpine conifer forests. Plant Ecology. 172. P. 95-105. DOI: 10.1023/B:VEGE.0000026040.01175.7c
  13. Sitko, I., Troll, M. 2008. Timberline changes in relation to summer farming in the Western Chornohora (Ukrainian Carpathians). Mountain Research and Development. 28(3). P. 263–271. DOI: https://doi.org/10.1659/mrd.0963
  14. Szafer W. 1914. Limba (Pinus cembra L.) u źródeł Łomnicy. Sylwan. T. 32 №. 6. P. 212–217.
  15. Środoń A. 1937. Rozmieszczenie limby w polskich Karpatach i jej ochrona. Ochrona Przyrody. 17. P. 22–42.
  16. Tołpa S. 1928. Z badań nad wysokogórskiemi torfowiskami Czarnohory. Acta Societatis Botanicorum Poloniae. Vol. 3. P. 221–245.
  17. Tomback D.F., Holtmeier F.-K., Mattes H., Carsey K.S., Powell M.L. 1993. Tree Clusters and Growth Form Distribution in Pinus cembra, a Bird-dispersed Pine. Arctic and Alpine Research. 25. 4. P. 374–381.
  18. Wierdak S. 1927. Nieco o rozsiedleniu limby w Karpatach Wschodnich. Sylwan. T. 45. P. 201–207.
  19. Wilczyński T. 1930. Roślinność pasma Czarnohory. Krajobrazy Roślinne Polski. Z. 17. P. 27–28.
  20. Zięba A, Różański W., Szwagrzyk J. 2020. Structure of Dominance among Tree Species in Relic Swiss Stone Pine (Pinus cembra L.) Forests in Tatra Mountains. Polish Journal of Ecology. 68(2). P. 159–171.