Кузярін О. Т, Любинець І. П., Хомин І. Г.
Фітоценотичні умови та структура місцевої популяції Betula humilis Schrank в околицях с. Жорниська (Українське Розточчя) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 19-30. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.19-30 Ключові слова: Betula humilis, оселище, фітоценотичні умови, ценопопуляції, щільність пагонів формування, річний приріст, насіннєва продуктивність, Українське Розточчя Досліджено фітоценотичні умови та структуру місцевої популяції B. humilis у північно-східній околиці с. Жорниська Яворівського району Львівської області на території Міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Чотири ценопопуляції (ЦП) виду приурочені до вторинних угруповань сікаціогенної та пірогенної сукцесій з різною задернованістю торфогрунту, а також відсутнім або неоднаково вираженим деревним ярусом. Найменш трансформовані угруповання з домінуванням B. humilis (40-80% п.п.) у чагарниковому ярусі та відсутнім деревостаном за флористичним складом і просторовою структурою відповідають похідним мезогігрофітному та гігромезофітному варіантам асоціації Betuletum humilis Steffen 1931. Найтрансформованіші ділянки з розрідженим деревним ярусом представлені піонерними лісовими угрупованнями – березовим рідколіссям. У флористичному складі фітоценозів виявлено 75 видів вищих рослин (70 судинних та 5 мохоподібних). Мінімальна участь гелофітів та наявність інвазійних видів свідчать про високий рівень мезофітизації та синантропізації сучасних фітоценозів. В межах локалітету B. humilis утворює різні за площею та щільністю пагонів формування (туріонів) колонії-куртини переважно з напівавтономних субпарціальних кущів 0,3-2,2 м заввишки. Найбільші куртини (до 300 м2) з високою щільністю живих пагонів формування (до 293 шт/м2) приурочені до відкритих добре освітлених ділянок. Визначено вік старих скелетних осей, що не перевищує 9 років та обраховано річний приріст пагонів. Параметри насіннєвої продуктивності (НП) місцевої популяції B. humilis змінюються в межах: потенційна НП – 89,48–109,24 насінних зачатків, фактична НП – 80,84-100,4 насінин. Коефіцієнт насіннєвої продуктивності є досить високим (86,69-92,16 %) для всіх ценопопуляцій. На підставі результатів проведених досліджень та аналізу літератури уточнено життєву форму B. humilis, що належить до вегетативнорухливих гіпогеогенно-геоксильних листопадних чагарників, що утворюють колонії або клони з (напів)автономних (суб)парціальних (дочірніх) кущів та характеризуються моноподіально-симподіальним типом наростання пагонів. Великий життєвий цикл виду, характерний для чагарників, складається з циклів розвитку систем пагонів формування (основних скелетних осей), що послідовно замінюються, і триває десятки років. Цикл розвитку системи пагону формування охоплює періоди: інтенсивного росту (утворення пагона формування з додаткової чи сплячої бруньки на першому році), відносної стабілізації ростових процесів з утворенням пагонів галуження першого та вищого порядку (на другому-десятому роках) та старіння і відмирання пагонів (приблизно після десятирічного віку).
Фітоценотичні умови та структура місцевої популяції Betula humilis Schrank в околицях с. Жорниська (Українське Розточчя) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 19-30. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.19-30 Ключові слова: Betula humilis, оселище, фітоценотичні умови, ценопопуляції, щільність пагонів формування, річний приріст, насіннєва продуктивність, Українське Розточчя Досліджено фітоценотичні умови та структуру місцевої популяції B. humilis у північно-східній околиці с. Жорниська Яворівського району Львівської області на території Міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Чотири ценопопуляції (ЦП) виду приурочені до вторинних угруповань сікаціогенної та пірогенної сукцесій з різною задернованістю торфогрунту, а також відсутнім або неоднаково вираженим деревним ярусом. Найменш трансформовані угруповання з домінуванням B. humilis (40-80% п.п.) у чагарниковому ярусі та відсутнім деревостаном за флористичним складом і просторовою структурою відповідають похідним мезогігрофітному та гігромезофітному варіантам асоціації Betuletum humilis Steffen 1931. Найтрансформованіші ділянки з розрідженим деревним ярусом представлені піонерними лісовими угрупованнями – березовим рідколіссям. У флористичному складі фітоценозів виявлено 75 видів вищих рослин (70 судинних та 5 мохоподібних). Мінімальна участь гелофітів та наявність інвазійних видів свідчать про високий рівень мезофітизації та синантропізації сучасних фітоценозів. В межах локалітету B. humilis утворює різні за площею та щільністю пагонів формування (туріонів) колонії-куртини переважно з напівавтономних субпарціальних кущів 0,3-2,2 м заввишки. Найбільші куртини (до 300 м2) з високою щільністю живих пагонів формування (до 293 шт/м2) приурочені до відкритих добре освітлених ділянок. Визначено вік старих скелетних осей, що не перевищує 9 років та обраховано річний приріст пагонів. Параметри насіннєвої продуктивності (НП) місцевої популяції B. humilis змінюються в межах: потенційна НП – 89,48–109,24 насінних зачатків, фактична НП – 80,84-100,4 насінин. Коефіцієнт насіннєвої продуктивності є досить високим (86,69-92,16 %) для всіх ценопопуляцій. На підставі результатів проведених досліджень та аналізу літератури уточнено життєву форму B. humilis, що належить до вегетативнорухливих гіпогеогенно-геоксильних листопадних чагарників, що утворюють колонії або клони з (напів)автономних (суб)парціальних (дочірніх) кущів та характеризуються моноподіально-симподіальним типом наростання пагонів. Великий життєвий цикл виду, характерний для чагарників, складається з циклів розвитку систем пагонів формування (основних скелетних осей), що послідовно замінюються, і триває десятки років. Цикл розвитку системи пагону формування охоплює періоди: інтенсивного росту (утворення пагона формування з додаткової чи сплячої бруньки на першому році), відносної стабілізації ростових процесів з утворенням пагонів галуження першого та вищого порядку (на другому-десятому роках) та старіння і відмирання пагонів (приблизно після десятирічного віку).
Список літератури
- Бойко М.Ф. 2008. Чекліст мохоподібних України. Херсон : Айлант. 232 с.
- Вайнагий И.В. 1973. Методы статистической обработки материала по семенной продуктивности растений на примере Potenthilla aurea L. Растительные ресурсы. Т. 9 Вып. 2. С. 287–296.
- Вайнагий И.В. 1974. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных ратений Карпат. Бот. журн. Т. 59 № 10. С. 1439–1450.
- Жижин М.П., Кагало О.О., Чабан Х.І. 1988. Рослинність урочища "Заливки" заповідника "Розточчя". Укр. ботан. журн. Т. 45 № 1. С. 68–73.
- Жижин Н.П., Кагало А.А. 1989. Структура ценопопуляций и особенности охраны березы низкой Betula humіlіs Schrank) в заповеднике "Росточье". Популяционные исследования растений в заповедниках. Москва : Наука. С. 88–104.
- Зайцев Г.Н. 1973. Методика биометрических расчетов. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. Москва : Наука. С. 34–45.
- Зелена книга України. 2009. Під заг. ред. Я.П. Дідуха. Київ : Альтерпрес. 448 с.
- Любинець І.П., Хомин І.Г. 2020. Нова знахідка Betula humilis Schrank на території Українського Розточчя // The 13th International scientific and practical conference «Science and Technology» (December 21-22, 2020) Nika Publishing, Manchester, Great Britain. С. 87–92.
- Мазуренко М.Т., Хохряков А.П. 1977. Структура и морфогенез кустарников. Москва : Наука. 160 с.
- Мельник В.І., Савчук Л.А. 2007. Береза низька (Bеtula humilis Schrank) в Україні. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. 136 с.
- Мельник В.І., Савчук Л.А. 2009. Береза низька – Betula humilis Schrank.: Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг. 900 с.
- Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин (отв. ред.) и др. 1987. Киев : Наук. думка. 548 с.
- Программа и методика наблюдений за ценопопуляциями видов растений Красной книги СССР. 1985. Москва. 34 с.
- Савчук Л.А. 2006. Betula humilis в Україні (еколого-ценотичні особливості, структура популяцій, наукові основи охорони). Дисертація кандидата наук, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. Київ. 142 с.
- Серебряков И.Г. 1964. Жизненные формы высших растений. В кн.: Полевая геоботаника. М.–Л. : Изд-во АН СССР. Том 3. С 300–432.
- Сорока М.І. 2008. Рослинність Українського Розточчя: Монографія. Львів : Світ. 434 с.
- Ткачик В.П. 1999. Рослинність заповідника «Розточчя»: класифікація методом Браун-Бланке. Львів : НТШ. 198 с.
- Флора УРСР. 1952. Київ : вид-во АН Української РСР. Т. 4. С. 32–33.
- Ценопопуляции растений. 1976. Москва : Наука. 216 с.
- Ященко П.Т., Матейчик В.І., Турич В.В. 2006. Береза низька (Betula humilis Schrank) та заходи щодо збереження її ценопопуляцій // наук.-практ. конф. «Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства», присвяч. 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України. Львів : НЛТУ України. Збірник матеріалів. С. 262–264.
- Jabłońska Ewa. 2009. Brzoza niska Betula humilis Schrank w Polsce – status fitocenotyczny, warunki siedliskowe, zagrożenia i ochrona. Praca doktorska wykonana pod kierunkiem prof. dr hab. Stanisława Kłosowskiego w Zakładzie Ekologii Roślin i Ochrony Środowiska w Instytucie Botaniki na Wydziale Biologii Uniwersytetu Warszawskiego. Warszawa, lipiec 2009. 245 s.
- Jabłońska Ewa. 2012. Vegetation with Betula humilis in Central Europe. Phytocoenologia. 42 (3-4). S. 259–277. DOI: 10.1127/0340-269X/2012/0042-0527. 259–277
- Król Ż. 1877. Sprawozdanie z wycieczki w okolice Janowa pod Lwowem na obszarze od żródeł Wereszycy aż po jej bieg dolny w najbliższych okolicach Gródka odbytej w roku 1875. Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. T. 11. S. 3–33.
- Matuszkiewicz W. 2001. Przewodnik do oznaczania zbiоrowisk roślinnych Polski. Warszawa : PWN. 537 s.
- Mucina L. 1997. Conspectus of classes of European vegetation. Folia Geobot. Phytotax. 32. P. 117–172.
- Oberdorfer E. 1965. Zur Soziologie der Betula humilis und Betula pubescens. Materiały Zakładu Fitosocjologii Stosowanej UW. 6. S. 43–52.
- Schubert R., Hilbig W., Klotz S. 2001. Bestimmungsbuch der Pflanzengesellschaften Deutschlands. Heidelberg : Spektrum, Akad. Verl. 472 s.