Микітчак Т. І.
Фауна гіллястовусих (Cladocera) і веслоногих (Copepoda: Сyclopoida, Calanoida) ракоподібних гірської частини басейну р. Стрий (Українські Карпати) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 137-146. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.137-146 Ключові слова: Cladocera, Copepoda, гірська частина басейну річки Стрий, Українські Карпати Узагальнено видове різноманіття гіллястовусих та веслоногих (циклопоїди, каланоїди) ракоподібних гірської частини басейну р. Стрий. Об’єкти досліджень виявлені у 47 лентичних водоймах (озеро Журавлине, Явірське водосховище, ставки, калюжі, болітця, стариця, джерела, криниці) та на сімох створах річок. Із цих водойм відомо 24 види гіллястовусих і 24 веслоногих ракоподібних згідно власних результатів та літературних джерел. Найбільш різноманітною є фауна озера Журавлине (20 видів), яке розташоване на території національного природного парку «Сколівські Бескиди». У ставках відзначено 56% видового різноманіття цих груп, у калюжах, болітцях, стариці – 42%, у джерелах та криницях – 8%, у річках – 15%, у Явірському водосховищі – 10%, у Журавлиному – 44%. Фауна гіллястовусих, циклопоїд і каланоїд гірської частини басейну Стрия становить 43% їхнього видового різноманіття в Українських Карпатах. Із каланоїд відзначено лише Eudiaptomus transylvanicus. Три види (Alona protzi, Eurycercus lamellatus, Simocephalus expinosus) в Українських Карпатах виявлені лише в басейні Стрия. Daphnia obtusa, Eucyclops subterraneus та Graeteriella unisetigera у межах України відомі лише для Карпат. Найбільш поширеними видами лентичних водойм гірської частини басейну Стрия є Chydorus sphaericus (частота трапляння у водоймах 36%) та Eucyclops serrulatus (55%). Ці види є найпоширенішими і на всій площі Українських Карпат. Максимальна чисельність особин кладоцер і циклопоїд відзначена для лучної калюжі на хребті Вододільний (253,5 тис. ос./м3) і для ставу-канави нижче Явірської ГЕС (252,2 тис. ос./м3). Найбільша чисельність особин з-поміж видів відзначена для D. obtusa – 246,9 тис. ос./м3, Cyclops strenuus – 54,1 тис. ос./м3 та C. sphaericus – 48,4 тис. ос./м3. Регіонально-рідкісними видами для Львівської області є D. obtusa, A. protzi, E. subterraneus, Paracyclops poppei та G. unisetigera, тоді як рідкісними для Українських Карпат, окрім цих видів, є також E. lamellatus, S. expinosus та Chydorus latus. Олігосапробний статус властивий 47% досліджених лентичних водойм. Найбільш цінні з природоохоронної точки зору угруповання гіллястовусих та веслоногих ракоподібних сформувалися в озері Журавлине, джерелах і криницях с. Верхня Рожанка, калюжах хребта Вододільний, у руслі та прибережних водоймах р. Стрий в околицях с. Явора, у ставках околиць с. Довге.
Фауна гіллястовусих (Cladocera) і веслоногих (Copepoda: Сyclopoida, Calanoida) ракоподібних гірської частини басейну р. Стрий (Українські Карпати) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2022. - 38 - С. 137-146. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.137-146 Ключові слова: Cladocera, Copepoda, гірська частина басейну річки Стрий, Українські Карпати Узагальнено видове різноманіття гіллястовусих та веслоногих (циклопоїди, каланоїди) ракоподібних гірської частини басейну р. Стрий. Об’єкти досліджень виявлені у 47 лентичних водоймах (озеро Журавлине, Явірське водосховище, ставки, калюжі, болітця, стариця, джерела, криниці) та на сімох створах річок. Із цих водойм відомо 24 види гіллястовусих і 24 веслоногих ракоподібних згідно власних результатів та літературних джерел. Найбільш різноманітною є фауна озера Журавлине (20 видів), яке розташоване на території національного природного парку «Сколівські Бескиди». У ставках відзначено 56% видового різноманіття цих груп, у калюжах, болітцях, стариці – 42%, у джерелах та криницях – 8%, у річках – 15%, у Явірському водосховищі – 10%, у Журавлиному – 44%. Фауна гіллястовусих, циклопоїд і каланоїд гірської частини басейну Стрия становить 43% їхнього видового різноманіття в Українських Карпатах. Із каланоїд відзначено лише Eudiaptomus transylvanicus. Три види (Alona protzi, Eurycercus lamellatus, Simocephalus expinosus) в Українських Карпатах виявлені лише в басейні Стрия. Daphnia obtusa, Eucyclops subterraneus та Graeteriella unisetigera у межах України відомі лише для Карпат. Найбільш поширеними видами лентичних водойм гірської частини басейну Стрия є Chydorus sphaericus (частота трапляння у водоймах 36%) та Eucyclops serrulatus (55%). Ці види є найпоширенішими і на всій площі Українських Карпат. Максимальна чисельність особин кладоцер і циклопоїд відзначена для лучної калюжі на хребті Вододільний (253,5 тис. ос./м3) і для ставу-канави нижче Явірської ГЕС (252,2 тис. ос./м3). Найбільша чисельність особин з-поміж видів відзначена для D. obtusa – 246,9 тис. ос./м3, Cyclops strenuus – 54,1 тис. ос./м3 та C. sphaericus – 48,4 тис. ос./м3. Регіонально-рідкісними видами для Львівської області є D. obtusa, A. protzi, E. subterraneus, Paracyclops poppei та G. unisetigera, тоді як рідкісними для Українських Карпат, окрім цих видів, є також E. lamellatus, S. expinosus та Chydorus latus. Олігосапробний статус властивий 47% досліджених лентичних водойм. Найбільш цінні з природоохоронної точки зору угруповання гіллястовусих та веслоногих ракоподібних сформувалися в озері Журавлине, джерелах і криницях с. Верхня Рожанка, калюжах хребта Вододільний, у руслі та прибережних водоймах р. Стрий в околицях с. Явора, у ставках околиць с. Довге.
Список літератури
- Арсан О.М., Давидов О.Я., Дяченко Т.М., та ін. 2006. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Київ : Логос. 408 с.
- Боруцкий Е.В., Степанова Л.А., Кос М.С. 1991. Определитель Calanoida пресных вод СССР. Ленинград : Наука. 504 с.
- Ковальчук Н.Є. 2006а. Корененіжки, черви, тихохідки та ракоподібні. Болотні екосистеми регіону Східних Карпат в межах України. Ужгород : Ліра. С. 59–77.
- Ковальчук Н.Є. 2006б. Нижчі ракоподібні (Entomostraca) Українських Карпат. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 19. С. 171–178.
- Ковальчук Н.Є. 2017. До питання про видовий склад донних і придонних гіллястовусих ракоподібних (Gladocera) водойм басейнів Дунаю та Дністра в межах України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. Вип. 43. С. 49–54.
- Курганевич Л.П., Вовщук Т.М. 2015. Геоекологічна експертиза річково-басейнової системи Стрия // Всеукр. наук. конф. «Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи». Збірник матеріалів. Львів. С. 239–243.
- Мануйлова Е.Ф. 1964. Ветвистоусые рачки (Cladocera) фауны СССР. Москва-Ленинград : Наука. 328 с.
- Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических исследованиях на пресноводных водоемах. Зоопланктон и его продукция. 1984. Ленинград : ГосНИОРХ, ЗИН АН СССР. 33 с.
- Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических исследованиях на пресноводных водоемах. Зообентос и его продукция. 1983. Ленинград : ГосНИОРХ, ЗИН АН СССР. 51 с.
- Микітчак Т.І. 2014. Рідкісні види веслоногих (Copepoda) та гіллястовусих (Cladocera) ракоподібних Українських Карпат // Конф. «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку». Збірник матеріалів. Львів. С. 58–62.
- Микітчак Т.І. 2017. Попередній анотований список гіллястовусих ракоподібних (Crustacea: Cladocera) Українських Карпат. Біологічні студії. Т. 11 № 2. С. 79–90. DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.1102.531.79-90
- Микітчак Т.І., Штупун В.П. 2017. Вплив функціонування Явірської ГЕС на угруповання безхребетних гідробіонтів р. Стрий (Українські Карпати). Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 76. С. 77–86. DOI: https://doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.10.77-86
- Микітчак Т.І. 2018. Попередній анотований список каланоїд і циклопоїд (Crustacea: Calanoida and Cyclopoida) Українських Карпат. Біологічні студії. Т. 12 № 2. С. 87–98. DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.1202.555. 87-98
- Монченко В.І. 1974. Щелепнороті циклопоподібні, циклопи (Cyclopidae). Фауна України. Київ : Наук. думка. Т. 27 Вип. 3. 452 с.
- Олексив И.Т. 1992. Показатели качества природных вод с экологических позиций. Львів : Світ. 232 с.
- Терек Й. 1999. Сітковий зоопланктон двох озер національного природного парку «Синевир». «Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат». (Україна, Синевир 2009). Тези доповідей міжнародної наукової конференції. С. 189–192.
- Boxshall G., Defaye D. 2009. World checklist of freshwater Copepoda species. World Wide Web electronic publication [online]. Available at:
- Kotov A., Forró L., Korovchinsky N.M. and A. Petrusek. 2013. World checklist of freshwater Cladocera species. World Wide Web electronic publication [online]. Available at:
- Mykitchak T. 2016. Checklist and distribution of Cladocera and Copepoda (Calanoida, Cyclopoida) from the Ukrainian Carpathians. Wetlands Biodiversity. 6. Р. 109–121.
- Terek J., Kovalčuk A., Kovalčuk N. et al. 2004. K poznaniu protisto-, mikro-, makrofauny a ekologických podmienok vo Svidoveckých jazerách (Ukrajina). Prirodnè vedy. 40. S. 184–195.
- Walter T.C., Boxshall G. 2021. World of Copepods Database. Cyclopidae Rafinesque, 1815 [online]. Available at: