Page 167 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

166 Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І.

Krynickillus melanocephalus Kaleniczenko, 1851, безчерепашкового виду кавказького
походження, та широко розповсюдженого в Європі степового виду Monacha
carthusiana (O.F.Müller, 1774), який до кінця ХХ – початку ХХІ ст. вказували лише для
півдня України [19]. Для K. melanocephalus це була перша знахідка на заході України,
M. carthusiana ще у 1990 р. був зареєстрований в Мукачеві (Закарпатська обл.) [12].
На початку ХХІ ст. аналогічні, хоча й не такі масштабні, як у Львові, дослідження
наземної малакофауни почали проводити в інших населених пунктах заходу Україні,
передусім – в Івано-Франківську та Чернівцях, результати яких були узагальнені в
монографії [29]. Якщо не враховувати декілька видів слизняків з не встановленими
точно межами природних ареалів, про які вже згадували раніше, на початок ХХІ ст. на
заході України було достовірно відомо 12 видів антропохорних видів наземних
молюсків, 10 з яких були присутні в наших власних зборах зі Львова: B. cylindrica,
K. melanocephalus, B. pallens, L. maximus, A. distinctus, Ae. nitidula, O. draparnaudi,
M. cartusiana, C. hortensis, C. nemoralis [23]. Ще два види (L. singleyana і T. cristata)
були відомі тоді (і залишаються відомими досі) лише за поодинокими літературними
згадками для Закарпатської низовини (див. вище). Лише у Львові на той час були
достовірно зареєстровані B. cylindrica, K. melanocephalus, Ae. nitidula, O. draparnaudi,
C. nemoralis [23]. Для Ae. nitidula це залишається справедливим і зараз [19], решта
згаданих видів вже знайдені в інших локалітетах Львівської (K. melanocephalus,
O. draparnaudi, C. nemoralis), Івано-Франківської (K. melanocephalus, C. nemoralis),
Закарпатської (K. melanocephalus, O. draparnaudi), Рівненської (C. nemoralis),
Хмельницької (B. cylindrica, K. melanocephalus, C. nemoralis) областей [15; 18-20; 38].
Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., очевидно, розпочалося масове завезення на
територію України та, в першу чергу, до її західного регіону слизняків з комплексу
Arion lusitanicus s.l. та вже згаданої раніше лісової цепеї C. nemoralis. В обох випадках
молюсків ненавмисно завозили з європейських країн, розташованих західніше
України, в обох випадках це відбувалося, найімовірніше, разом із саджанцями
декоративних рослин, які транспортували та реалізовували в горщиках, заповнених
ґрунтосумішшю. Хоча перші колонії A. lusitanicus s.l. з окремих населених пунктів
Львівської області були обстежені нами лише у 2007-2010 рр., перші завози цього виду
на захід України та, особливо, до Закарпатської області, могли відбутися ще
наприкінці ХХ ст. [19]. На сьогодні A. lusitanicus s.l. зареєстрований в населених
пунктах усіх адміністративних областей заходу України [19]. Його стрімке розселення
по урбанізованих територіях цього та інших регіонів України фактично повторює
історію його розселення по Німеччині, Польщі та інших країнах Центральної Європи,
яке відбувалося трохи раніше, та періодично привертає велику увагу громадськості та
ЗМІ, що зазвичай пов’язане із тривалими дощами в теплий період року, коли зростає
активність слизняків та збільшуються обсяги шкоди, завданої ними культурним
рослинам.
Останніми роками на заході України почали все частіше знаходити колонії
C. nemoralis [18-20; 43]. У Львові, де наразі відомо найбільшу кількість таких колоній,
вдалося опосередковано встановити приблизний вік двох з них – біля 10 і біля 20 років
[43]. Таким чином, процес антропохорного розселення цього виду по урбанізованих
територіях західного регіону України міг розпочатися ще наприкінці 1990-х рр. або
трохи пізніше, на самому початку ХХІ ст. Це добре узгоджується із завершенням
сильного економічного занепаду в Україні в 1990-х рр. і з початком активного і