Page 149 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

148 Леневич О. І.

Запаси лісової підстилки на узбіччі становлять 5,4 кг·м⁻², що на 6% більше ніж на
контролі та на 28% − ніж на стежці. В межах узбіччя стежки за фракційним складом
значно переважає частка детриту 2,48 кг·м⁻² та частка листя 1,57 кг·м⁻², що складає
відповідно 46 та 29% від загального запасу. На нашу думку нагромадження лісової
підстилки на узбіччях туристичного шляху "Старовікові ліси" зумовлено:
сповільненими процесами трансформації лісової підстилки, через зміну властивостей
ґрунтів [14]; змиванням дощем сильно пошкодженої підстилки з "верхньої стежки" до
"нижньої" або ж до її країв, тобто узбічь, де формуються т.з. "валики" [12, 13, 20].
Причому, запаси та потужність валиків значно залежать від крутизни схилу, ширини
стежки її напрямку та рекреаційним навантаженням [12, 20]. Слід також звернути
увагу на те, що у формуванні та розподілі лісової підстилки обабіч стежки, важливу
роль відведено молодому підросту та трав’яному покриву. Часто опале листя за
наявності трав’яного покриву фіксується в місці опадання або затримується молодим
підростом при видуванні/надуванні його вітром, особливо на крутих схилах [1, 4]. Про
локалізацію "ерозійних процесів" на шляху, механічне перенесення можуть засвідчити
частка плодів, запаси яких в осінній період становили 0,49 кг·м⁻², що на 80% більше
ніж було виявлено влітку.
Навесні запаси підстилки на стежці зменшились більше як у 1,5 рази, а її
потужність − у 4,2 рази порівняно з осіннім періодом. Аналіз отриманих даних за
фракційним складом виявив, що за холодний період року в межах стежки активна та
неактивна фракція втратила свої запаси більше як у 1,5 рази. Однак, тут слід звернути
увагу на те, що зменшення запасу фракцій відбулось як за рахунок трансформації
органічної речовини, так і з переходом однієї фракції в іншу. Наприклад: значне
подрібнення фракції листя чи хвої до розміру менше 0,5 см, в нашому випадку
розглядається та зараховується до фракції детриту [13]. Це також може засвідчити
незначне зниження (до 20% порівняно з осіннім періодом) частки детриту в порівнянні
з втратою маси (близько 50%) іншими фракціями на стежці. Загалом, у весняний
період запаси лісової підстилки були на 24% меншими ніж на контролі.
В межах узбічь стежки також виявлено зниження запасів підстилки − з 5,4 до
2,6 кг·м⁻², здебільшого, за рахунок активної фракції. Незначне зменшення неактивної
фракції або ж, навпаки, її збільшення, відносно отриманих даних на основній стежці,
може свідчити про те, що частково пошкоджені гілки та плоди на стежці легше
піддаються розкладу [19], тоді як на узбіччі – цей процес трансформації є дещо
тривалішим.
До завершення літнього періоду запаси підстилки на стежках зменшились ще на
23% і на 8% – у межах узбіччя. Дещо сповільнені процеси трансформації лісової
підстилки, зокрема детриту в межах узбіччя, можуть бути зумовлені незадовільними
водно-фізичними властивостями ґрунту. Проведені у 2012-14 рр. додаткові
експериментальні дослідження водоутримуючої здатності лісової підстилки та ґрунтів
[9] виявили, що вагова вологоємність підстилки є у 5 разів більшою, ніж було
встановлено для мінеральних горизонтів ґрунту. З’ясовано, що значна частина вологи
видаляється з ґрунтового профілю вже в першу добу після стану повного насичення
(найпомітніше це на контролі), водночас на витоптаній ділянці, передусім у верхній
частині ґрунтового профілю, втрата вологи відбувається значно повільніше. З огляду
на отримані дані можна стверджувати, що на узбіччях стежки у весняний період, після