Page 147 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

146 Леневич О. І.

згруповано та виділено дві основні фракції – активну та неактивну. До активної
ввійшли: листя, хвоя та детрит; до неактивної – гілки і плоди [3]. Під детритом
розуміємо розкладені або наполовину розкладені та пошкоджені фракції лісової
підстилки розміром менше 0,5 см [13].

Результати досліджень

На основі результатів проведених досліджень з’ясовано, що запаси лісової
підстилки в мішаних лісах за участі ялиці білої, бука лісового та ялини європейської в
літній період становлять 2,1-2,4 кг·м⁻², потужністю 1,6-2,5 см (табл. 1, 2). У
фракційному складі лісової підстилки переважає активна фракція – 75-76%, з яких
значну частку складає детрит 29-32% та хвоя 24-29%. Найменше становить фракція
листя тут вона складає 18-19%. На неактивну фракцію припадає 24-25%, де за складом
переважає частка гілок – 14-16%, а частка плодів становить близько 10%. В осінній
період, з поступленням свіжого опаду запаси підстилки збільшилися у 2,1-2,3 рази
порівняно з літнім періодом, здебільшого, за рахунок листя, частка якого зросла у 3,8-
5 рази і становить 32-41% від загальної маси. Інші фракції із активної − збільшились
приблизно у 1,5 рази. Із неактивної фракції виявлено збільшення фракції плодів,
приблизно у 1,8-2,3 рази порівняно з літнім періодом. Навесні запаси підстилки
зменшились у 1,4-1,8 рази та становили 2,9-3,6 кг·м⁻². Незважаючи на низькі
температури в зимовий період, трансформація органічної речовини у ґрунті не
припиняється, оскільки детрит під сніговим шаром, на цих висотах не промерзає [28].
За цей період, найбільші втрати за показниками запасу були виявлені у фракції листя,
приблизно у 1,5-2,9 рази. Для інших фракцій ці зміни були не настільки добре
вираженими. До завершення літнього періоду запаси підстилки зменшились ще в 1,2
рази. У фракційному складі переважала фракція детриту (23-39%) та хвої (22-30%).
Частка листя становить найменше значення – 10-17%.
За результатами проведених досліджень встановлено, що в літній період запаси
лісової підстилки на туристичному шляху "Старовікові ліси", де ширина стежки
коливається в межах 0,35-0,70 м − становлять 1,2 кг·м⁻², що є удвічі менше ніж на
контролі (табл. 1). Внаслідок витоптування лісова підстилка на стежці сильно
ущільняється та подрібнюється, про що засвідчує частка детриту (34% від загальної
маси). Потужність підстилки є незначною і становить 1,4 см проти 2,5 см на контролі,
зазвичай її формують два горизонти L та F+H, причому останній горизонт може
становити понад 50% від загальної потужності лісової підстилки [13].
В межах узбіччя стежки запаси лісової підстилки були навіть дещо більшими ніж
на контролі, що може вказувати на сповільнені процеси її розкладу [7], що зумовлено
незадовільними водно-фізичними властивостями ґрунтів в Н горизонті бурих гірсько-
лісових ґрунтів (h 0-5 см) [14]. У фракційному складі переважає частка детриту яка є
на 23% більшою ніж на контролі і на 55% − ніж на стежці. Схожу тенденцію було
зафіксовано за фракцією листя. Виявлено зменшення запасів хвої, що може бути
зумовлено їх подрібненням та розпиленням.
На стежках, як і на контрольній ділянці, в осінній період фіксується значне
нагромадження фракції листя, що зумовлено не тільки інтенсивністю потоку опаду, а
й перерозподілом підстилки в межах основної стежки та її узбіччям [13, 20]. Слід
зазначити, що запаси листя на стежках в осінній період складають 1,52 кг·м⁻², що