UA EN
 
/
/
Обкладинка т. 37 Обкладинка т. 37 зворот

Скачати весь номер
Скачати статтю
  Чернобай Ю. М.
Дедуктивна музеєзація фітодетритного компонента лісових оселищ // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 3-16. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.3-16 Ключові слова: Музеєзація, фітодетрит, підстилка, ґрунти, лісові оселища, луки,екотони, коеволюція, цілісність Детрит, зокрема підстилки, трав’яна віхоть, дернина і оторфовані нашарування,мули уздовж потоків, також бентос, є системними утвореннями, які можнадиференціювати як елементарні, так і компонентні складові. Як самостійнийіндикаторний структурно-функціональний показник, підстилково-опадний коефіцієнт(ПОК)–діє тільки до рівня біогеоценозу. Надбіогеоценозний (ландшафтний) рівень не єпростою або середньозваженою сумою біогеоценотичнихоцінок. Це має бутимережева інтеграція біогеохімічних потоків, де цілі біогеоценози можуть виступатияк бар’єрні системи. Тому показник ПОК не можна усереднювати для ландшафту, ауживати показники анізотропності, дисперсності, або хорології, які можна звести добальної індикації (бонітування) екосистеми. Пріоритетна роль підстилки в маломубіотичному кругообігу зумовлена тим, що в природних екотопах вироблено дієвиймеханізм гетеротрофної утилізації відмерлої біомаси. Завдяки цьому інтенсивністьрозкладання підстилки, оцінена величиною ПОК, може використовуватися длядіагностики стійкості екотопу. Для колообігу речовин і потоку енергії лісова підстилкаслужить резервним фондом, який забезпечує стабільність функціонування екосистеми.З точки зору системноїорганізації підстилка є структурним шаром (детритнимбіогеогоризонтом). Тому, підстилку, як біокосне утворення, можна розглядати з різнихпозицій–як частину ґрунтового профілю, або підсистему ґрунтової системи, яксамостійне біогеоценозне тіло (як систему) та як компонентну сполучну ланку всистемі біогеоценозів. Детритнадіагностика дозволяє досить об’єктивно оцінитиризики щодо подальшого існування лісів в нестабільному буферному оточенні. Задопомогою цих критеріїв можна виявити спрямованість змін показників стійкості, щоє вкрай важливим на перших стадіях прийняття рішень щодо подальших планівоптимізації та зміцнення буферних структур лісових угруповань.  
Список літератури
  1. Алиев С.А. Экология и энергетика биохимических процессов превращения органическоговещества почв.–Баку : Изд-во Элм, 1978.–253 с. Барух Л.Нематериальные активы. Управление, измерение, отчетность.–М. : ИД "Квинто-Консалтинг".–2003.–240 с.
  2. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе /Литературно-критические статьи.–М. : Худож. лит-ра, 1986.–543 с.
  3. Волобуев В.Р. Введение в энерґетику почвообразования.–М. : Наука,1974.–128 с.
  4. Гамор Ф.Д., Довганич Я.О., Покиньчереда В.Ф., Сухарюк Д.Д., Бундзяк Й.Й., БеркелаЮ.Ю., Волощук М.І., Годованець Б.Й., Кабаль М.В. Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент.–Рахів : КБЗ, 2008.–86 с.
  5. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат.–К. : Наук. думка, 1978.–264 с.
  6. Орлов Д.С. Химия почв.–М. : Из-дво МГУ, 1985.–376 с.
  7. Паников Н.С. Кинетика роста микроорганизмов (общие закономерности и экологические приложения): Дисс. ... докт. биол. наук.–М. : МГУ, 1988.–360 с.
  8. Пастернак П.С. Лісові ґрунти Українських Карпат.–Ужгород : Карпати, 1967.–171 с.
  9. Попадюк Р.В. Співвідношення між фітомасоюі підстилкою в угрупованнях льодовикового котла (Карпати) // Укр. ботан. журн.–1985.–42, № 1.–С. 30-33.
  10. Попова Н.В. Диагностика устойчивости экосистем по интенсивности процессов трансформации органического вещества// Экологические системы и приборы.–2007.–№ С. 3-5.
  11. Рейли Р., Швайс Р. Оценка нематериальных активов.–М. : Квинто-консалтинг, 2005.–792 с.
  12. Рябуха Е.В. Накопление лесной подстилки в насаждениях Украинского Полесья//Лесоведение.–1972.–№ 1.–С. 26-34.
  13. Реймерс Н.Ф.Экология.Территории, законы, правила, принципы и гипотезы.–М. : Россия молодая, 1994.–367 с.
  14. Реймерс Н.Ф. Антропогенная динамика экосистем // Науч. тр. МНЭПУ, серия"Реймерсовские чтения".–М. : МНЭПУС, 2002.–С. 71-96.
  15. Сахарнацька Л.І. Екологізація лісового господарства Карпатського регіону // Зб. наук.статей ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю. –Вінниця, 2011.–Т. 1.–С.253-255.
  16. Сукачев В.Н. Основные понятия о биогеоценозах и общее направление их изучения //Программа и методика биогеоценологических исследований.–М. : Наука, 1974.–С. 5-13.
  17. Стойко С., Копач В. Сторіччя створення пралісових резерватів в Українських Карпатах.–Львів : ЮНЕСКО "Людина і біосфера", 2012.–61 с.
  18. Хильми Г.Ф. Биогенные превращения и их экологическое значение // Проблемы оптимизации в экологии.–М. : Наука, 1978.–С. 159-175.
  19. Царик Й.В. Запас підстилки в природних фітоценозах субальпійського та альпійського поясів Чорногори (Українські Карпати) // Укр. ботан. журн.–1975.–Т.32, № 5.–С. 645-650.
  20. Чорнобай Ю.М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах.–Львів, 2000. 352 с.
  21. Чорнобай Ю.Екологічні сукцесії детриту в гірських лісових екосистемах// Праці НТШ, т.VII, Екологічний збірник.–Львів: НТШ, 2001.–С.117-128.
  22. Чернобай Ю.М.Мережеве розширення методологічних меж природничої музеології//Наук. зап. Держ. природозн. музею.–2016.–Вип. 32.–С. 3-14.
  23. Шевчук А.І. Вміст у фітомасізольних елементів та азоту і їх кругообіг// Біологічна продуктивність смерекових лісів Карпат.–К.: Наук. думка, 1975.–С. 171-183.
  24. Ямковой В.Т. Роль подстилок в биотическом круговороте элементов питания буковыхлесов Бескид (Украинские Карпаты) // Экология.–1985.–№ 2.–С. 37-42.
  25. Lowenthal D. Material Preservation and Its Alternatives // Perspecta.–1989.–V. 25.–P. 67-77.
  26. Prusinkiewicz Z.Polska nomenklatura i morfogenetyczna klasyfikacja próchnic leśnych na tle glównych wspólczesnych tendencji w światowym gleboznawstwie leśnym// Próchnica gleb leśnych: Mater. konfer.,Toruń, 1979.–S. 291-304.
  27. Randall A.Human Preferences, Economics, and the Preservation of Species// Norton B.G. (Ed.). The Preservation of Species: The Value ofBiological Diversity.–Princeton: Princeton University Press,1986.–P. 79-109.
  28. Staaf H., Berg B. Mobilization nutrients in a Scots pine forests mor in Central Sweden // Silva Fennica.–1977.–№ 3.–P. 210-217.
  29. Stoyko S.Characteristics of virgin forests of the Ukrainian Carpathians and their significance as an ecological model for natural forest management// Natural Forests in the Temperate Zone of Europe.–Values and utilisation. Published by Federal Institute WSL, Birmensdorf and Carpathian Biosphere Reserve, Rakhiv, 2005.–Р.423-430.
  30. Tasenkevich L., Kruhlov I., Kalinovich N.,Inkin E., Puka E., Chernobay Y., Veen P.Inventory of Grasslands of the Ukrainian Carpathians.–Lviv: SNHM,2012.–88 p.

⇧
⇩