Головна
/
/
Попович Т. Ю., Симочко В. В.
Біологічні особливості та фенологія розвитку короїда непарного західного (Хyleborus dispar F.) на території Закарпаття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 243-250. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.243-250 Ключові слова: Coleoptera, фенологія, яблуня, Scolytidae, сума ефективних температур, поліфаг, імаго, садівництво На основі літературних даних та власних досліджень описано біологічні особливості та встановлено фенологію розвитку такого шкідника, як короїд непарний західний Xyleborus dispar F. Даний поліфаг шкодить як лісовим насадженням, так і плодовим культурам. До основних порід, яким шкодить короїд, належать як хвойні та широколистяні, так і фруктові дерева (яблуня, груша, слива, черемуха, горобина). Значної шкоди завдає яблуневим насадженням інтенсивного типу, які через щільність посадки та м’якість деревини є вразливими до пошкоджень фітофагом. Основна складність у боротьбі з короїдом пов’язана з прихованим способом життя та проходженням практично всіх стадій розвитку всередині дерева. Одна з головних ознак розвитку короїда на території Закарпаття – ранній літ. Вже на початку квітня спостерігаються ознаки проникнення короїда всередину дерева – поява сажкового нальоту на корі та стружка деревини у пристовбурній смузі. Небезпеку становить також високий рівень плодючості короїда, що загрожує швидкому поширенню імаго шкідника, а це в свою чергу призводить до значних економічних збитків для інтенсивних садів та наносить непоправну шкоду яблуневим насадженням. Оскільки короїд непарний західний є відносно новим шкідником для яблуневих насаджень на Закарпатті, то і складання та розрахунок появи і проходження основних фаз розвитку є ґрунтовним етапом у боротьбі з даним поліфагом. На основі трирічного моніторингу розроблено фенограму розвитку короїда у низинній частині Закарпаття, розраховано орієнтовні суми ефективних температур, необхідні для проходження різних фаз шкідника. Встановлено, що протягом вегетації короїд непарний західний в районі досліджень розвивається в одному поколінні. Однак, літня генерація імаго, яка розвивається в стовбурах дерев яблуні, в середині липня вилітає та повторно заселяє нові дерева для остаточного залягання на зимівлю. Це створює додаткову потребу застосування заходів захисту яблуні від шкідника. Результати досліджень дають змогу садівникам здійснити коригування інтегрованої системи захисту плодових насаджень, а також внести у програму ефективного вирощування яблуні додаткові заходи виявлення шкідника.
Біологічні особливості та фенологія розвитку короїда непарного західного (Хyleborus dispar F.) на території Закарпаття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 243-250. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.243-250 Ключові слова: Coleoptera, фенологія, яблуня, Scolytidae, сума ефективних температур, поліфаг, імаго, садівництво На основі літературних даних та власних досліджень описано біологічні особливості та встановлено фенологію розвитку такого шкідника, як короїд непарний західний Xyleborus dispar F. Даний поліфаг шкодить як лісовим насадженням, так і плодовим культурам. До основних порід, яким шкодить короїд, належать як хвойні та широколистяні, так і фруктові дерева (яблуня, груша, слива, черемуха, горобина). Значної шкоди завдає яблуневим насадженням інтенсивного типу, які через щільність посадки та м’якість деревини є вразливими до пошкоджень фітофагом. Основна складність у боротьбі з короїдом пов’язана з прихованим способом життя та проходженням практично всіх стадій розвитку всередині дерева. Одна з головних ознак розвитку короїда на території Закарпаття – ранній літ. Вже на початку квітня спостерігаються ознаки проникнення короїда всередину дерева – поява сажкового нальоту на корі та стружка деревини у пристовбурній смузі. Небезпеку становить також високий рівень плодючості короїда, що загрожує швидкому поширенню імаго шкідника, а це в свою чергу призводить до значних економічних збитків для інтенсивних садів та наносить непоправну шкоду яблуневим насадженням. Оскільки короїд непарний західний є відносно новим шкідником для яблуневих насаджень на Закарпатті, то і складання та розрахунок появи і проходження основних фаз розвитку є ґрунтовним етапом у боротьбі з даним поліфагом. На основі трирічного моніторингу розроблено фенограму розвитку короїда у низинній частині Закарпаття, розраховано орієнтовні суми ефективних температур, необхідні для проходження різних фаз шкідника. Встановлено, що протягом вегетації короїд непарний західний в районі досліджень розвивається в одному поколінні. Однак, літня генерація імаго, яка розвивається в стовбурах дерев яблуні, в середині липня вилітає та повторно заселяє нові дерева для остаточного залягання на зимівлю. Це створює додаткову потребу застосування заходів захисту яблуні від шкідника. Результати досліджень дають змогу садівникам здійснити коригування інтегрованої системи захисту плодових насаджень, а також внести у програму ефективного вирощування яблуні додаткові заходи виявлення шкідника.
Список літератури
- Ванек Г., Корчагин В., Тер-Симонян Л. Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда / Справочник. – М. : Агропромиздат, Природа, 1989. – 416 с.
- Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. – М. : Сельхозгиз, 1958. – 390 с.
- Воронцов А. И. Лесная энтомология: Учебник для студентов лесохозяйств. спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп.— М.: Высш. школа, 1982. – 384 с.
- Інтернет ресурс https://www.cabi.org/isc/datasheet/57157#totaxonomicTree
- Польовий А.М. Основи агрометеорології: Підручник / Польовий А.М., Божко Л.Ю., Вольвач О.В.; Одеський держ. екологіч. ун-ет – Одеса : Вид-во ТЕС, 2012. – 250 с.
- Старк В.Н. Жесткокрылые. Короеды. / Фауна СССР (ред. Штакельберг А.А.). Т. 31. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1952. – 462 с.
- Яновський Ю.П. Довідник із захисту плодових культур. – Київ : Фенікс, 2019. – 472 с.
- Яновський Ю. Західний непарний короїд: особливості біології та заходи обмеження його шкідливості в садових насадженнях України // Пропозиція. – -Київ : ТОВ "Компанія "Юнівест Маркетинг", 2020. – № 4. – С. 96-98.