Page 86 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 86

80             Гоблик К.М., Орлов О.Л., Рагуліна М.Є., Капрусь І.Я.

                                   1941),  що  надають  перевагу  відкритим  оселищам,  з  іншого  –  групою  видів,
                                   характерних  для  різних  типів  трав’яних  біотопів  (Brachystomella  parvula  (Schäffer,
                                   1896), Metaphorura affinis (Börner, 1902), Orchesella orientalis Stach, 1960, Lepidocyrtus
                                   paradoxus Uzel, 1891, Sphaeridia pumilis (Krausbauer, 1898). Гірсько-карпатських видів
                                   у цьому біотопі не виявлено, незважаючи на його близьке розташування до лісових
                                   фітоценозів Чорної гори. Очевидно, що лімітуючим фактором для їхнього поширення
                                   тут є надмірна сухість лучно-степових біотопів.
                                      Аналіз  розподілу  екологічних  груп  колембол  за  чинником  зволоження  виявив
                                   високу  частку  ксерорезистентного  і  ксеро-мезофільного  комплексів  видів,  яка
                                   становить  42%  від  загальної  чисельності.  Подібне  співвідношення  груп
                                   гігропреферендуму  ногохвісток  виявлено  в  лучно-степових  біотопах  Західного
                                   Поділля [11].
                                      Аналіз  співвідношення  представників  різних  біотопних  груп  ногохвісток  у
                                   дослідженому  біотопі  показав,  що  за  відносним  видовим  багатством  і  чисельністю
                                   переважають  евритопні  та  лучно-степові  форми.  Незважаючи  на  низьку  частку
                                   чисельності  лісових  колембол,  рівень  їхнього  видового  різноманіття  залишається
                                   досить  високим.  Специфіка  угруповання  колембол  обумовлена  найвищою  в  низці
                                   досліджених біотопів сумарною представленістю лучно-степових, степових і лучних
                                   колембол,  які  разом  складають  39%  видового  багатства,  що  надає  підстави
                                   охарактеризувати досліджені угруповання як спеціалізовані.

                                      Висновки

                                      Проведені  дослідження  умов  існування,  видового  різноманіття  та  структури
                                   угруповань колембол показали, що:
                                      -  в умовах нестабільного режиму зволоження протягом року населення колембол
                                         заплавної  луки  характеризується  найнижчим  з  усіх  обстежених  біотопів
                                         видовим  різноманіттям,  динамічною  полідомінантною  структурою  та
                                         евритопним характером угруповань, що забезпечує життєздатність угруповань
                                         в змінних умовах середовища;
                                      -  в  умовах  помірного  зволоження  мезофільних  низинних  лук  формуються
                                         угруповання  ногохвісток,  що  відзначаються  найвищим  таксономічним
                                         різноманіттям, високою структурованістю та значною часткою спеціалізованих
                                         видів,  що  свідчить  про  сприятливість  умов  цього  біотопу  для  існування
                                         колембол;
                                      -  в  посушливих  умовах  субпанонських  лучних  степів  населенню  ногохвісток
                                         притаманне  середнє  видове  різноманіття  з  переважанням  спеціалізованих
                                         ксерорезистентних видів.
                                      Таким чином, вважаємо, що визначальним чинником для формування угруповань
                                   колембол  в  умовах  досліджених  лучних  біотопів  Закарпатської  низовини  є
                                   стабільність  режиму  зволоження  у  їхніх  мікрооселищах.  Населення  ногохвісток
                                   виявляє  високу  чутливість  до  сезонних  і  річних  коливань  природних  умов  та
                                   характеризується вищою стабільністю у менш сприятливих ксеротичних, проте сталих
                                   умовах, аніж у змінних, які притаманні заплавному режиму лучних біотопів річкових
                                   долин.
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91