Page 90 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

84 Бешлей С.В., Соханьчак Р.Р., Баранов В.І., Карпінець Л.І.

(температуру, вологість повітря на поверхні субстрату) визначали за
загальноприйнятими методиками [1, 4; 13], інтенсивність освітлення вимірювали
люксметром Ю116 із фотоелементом Ф-102. Проводили як польові, так і лабораторні
дослідження на понад десяти модельних видах рослин. У лабораторії досліджували
морфометричні, фізіолого-біохімічні показники проростків рослин, вирощених на
водних витяжках із субстратів відвалу, використовуючи методи, традиційні у
фізіології рослин [9, 10]. У польовому експерименті висаджували на терасі відвалу по
25-50 однорічних саджанців модельних деревних рослин, вирощених у лабораторних
умовах на торф’яному ґрунті. Після висадки щороку проводили моніторинг ділянок, а
саме: визначали приживлення саджанців і морфометричні показники (діаметр в
кореневій шийці та висоту дерев). Отримані дані опрацьовували методами
статистичного аналізу [12].

Результати дослідження та їх обговорення

Різні елементи мезорельєфу відвалів характеризуються мінливими едафічними та
мікрокліматичними умовами. У таблиці 1 подано результати вимірювань цих
показників у липні, оскільки саме тоді на відвалі зафіксовані стресові для росту і
розвитку рослин умови. Показано, що найсприятливіші мікрокліматичні умови для
поселення, росту і розвитку рослин були на підніжжі та терасах відвалу. Протилежну
тенденцію відзначено для вершини відвалу, де інтенсивність освітлення становила
понад 100 тис. лк. в обідні години світлового дня, температура повітря сягала 40°С, а
субстрат нагрівався до 46°С.
Таблиця 1
Мікрокліматичні умови та едафічні властивості субстратів відвалу за
елементами мезорельєфу у липні 2014 року, (n=25)*

Мікрокліматичні умови
Характерис– Едафічні властивості (субстрату)**
тики (повітря)**
Відносна Освіт-
Місце t, °С вологість, лення, t, °С Воло- рН(н2о) Вміст
відбору проб % тис. лк гість,% орг. С.
Основа 35-38 26-33 80-100 26-30 13,2-15,4 4,3-4,5 1,1-1,8
Схил 39-40 21-23 90-100 39-41 2,9-3,3 3,7-3,9 0,7-0,9
Тераса 37-39 23-29 85-90 37-39 4,5-5,7 3,9-4,1 1,1-1,5
Вершина 39-40 19-21 ˃100 43-46 1,8-1,9 3,5-3,6 0,5-0,6

Примітки : * – у таблиці подано діапазони вимірюваних величин; ** – похибка
вимірювань не перевищувала 15%.

Показано, що субстрати основи і тераси відвалу були краще забезпечені вологою,
порівняно із вершиною і схилами, внаслідок швидкого стікання води як вздовж схилу,
так і в глибинні шари породи. Вологість субстрату у 10-15-см шарі на різних елементах
мезорельєфу відвалу змінювалася від 1,1% на вершині до 7,2% у його підніжжі. Вміст
органічної речовини на різних ділянках породного відвалу варіював від 0,5-1,8%, що є
незначною кількістю для формування гумусово-акумулятивного горизонту,
необхідного для поселення та нормального росту і розвитку рослин. Актуальна
кислотність відвальної породи перебувала в межах 3,5-4,5, була мозаїчною та залежала
від типу субстрату (перегоріла чи неперегоріла порода), експозиції, елементів
мезорельєфу (основа, тераса, схил, вершина), стадії сукцесії і типу рослинного покриву