Page 85 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 85

Умови існування і структура угруповань колембол …         79

            гігромезофільних  (13,6%)  колембол.  Гігрофільні  форми  представлені  всього  6%
            чисельності. Таке кількісне співвідношення комплексів польового гігропреферендуму
            може  свідчити  про  достатню,  але  не  стабільну  в  часі  зволоженість  едафотопу  під
            дослідженим  типом  лучних  біотопів.  Можливо,  саме  тому  в  ньому  можуть
            співіснувати  різні  види  ногохвісток  за  своїми  гігропреференціями.  Підтвердження
            нашого припущення можна знайти також в літературних джерелах [9-11].
               У спектрі біотопних груп ногохвісток дослідженого біотопу за відносним видовим
            багатством переважають групи лучно-степових, лісових та лісо-лучних видів (близько
            20%  різноманіття  кожна).  Спеціалізовані  до  даного  типу  умов  лучні  форми
            ногохвісток  представлені  невеликим  числом  видів,  але  їхня  відносна  чисельність
            досягає  16%.  Сумарна  частка  видового  багатства  видів  відкритого  ландшафту
            (лучних+лучно-степових+степових),  а  також  близьких  до  них  за  екологічними
            вимогами лісо-лучних, становить 54,1%, тобто, досліджене тут угруповання колембол
            можна віднести до спеціалізованого.
               Субпаннонський лучний степ.
               Біотопи  цього  типу  представлені  на  території  досліджень  лише  кількома
            локалітетами,  що  приурочені  до  південних  кам’янистих  схилів  вулканічного
            горбогір’я.  Зокрема,  найкраще  збережені  ділянки  лучних  степів  розташовані  на
            привершинній  частині  Чорної  гори,  яка  через  свій  рельєф  непридатна  для
            виноградарства.
               Рослинність  лучних  степів  формують  ксеротермні,  багаті  на  види  трав’яні
            угруповання,  що  є  похідними  південно-східно-європейського  термофільного  типу.
            Переважають  щільнодернинні  вузьколисті  злаки  (Festuca  rupicola  Heuff.,
            F.  pseudodalmatica  Krajina  ex  Domin,  Brachypodium  pinnatum  (L.  )  Breauv.,  Phleum
            phleoides  (L)  Karst).  тощо),  до  яких  долучаються  види  ксерорезистентного
            багаторічного  різнотрав’я  (Veronica  spicata  L.,  Теисrіит  chamaedrys  L.,  Scabiosa
            ochroleuca  L.,  Trifolium  alpestre  L.).  Моховий  покрив  представлений  мозаїчними
            угрупованнями, поширеними на ділянках розрідженого травостою за домінуванням
            Abietinella abietina та представників Brachytheciaceae (Brachythecium albicans (Hedw.)
            Schimp., Homalothecium lutescens (Hedw.) H.Rob., H. seriseum (Hedw.) Bruch, Schimp. &
            W.Guembel.).
               Біотопи пов’язані з малопотужними (до 45 см) бурими гірсько-лісовими кислими
            щебенистими ґрунтами (Leptic Cambisols (Distric Siltic)), які розвиваються на добре
            дренованому  елювії-делювії  пісковиків  та  кристалічних  порід.  Характеризуються
            важкосуглинковим  гранулометричним  складом,  дуже  низькою  щільністю  будови
            ґрунту, високим вмістом гумусу, високою кислотністю, домінуванням іонів гідрогену
            у вбирному комплексі, а відтак низьким ступенем насичення обмінними основами.
               На лучно-степових ділянках було виявлено 59 видів колембол. У фауністичному
            спектрі  родин  переважають  Isotomidae  (14  видів),  Entomobryidae  (11  видів)  та
            Tullbergiidae  (10  видів);  такий  розподіл  є  загалом  характерним  для  лучно-степових
            біотопів України [11, 18].
               Специфіка  досліджених  угруповань  обумовлена  поєднанням  ксерорезистентних
            видів колембол (Xenylla maritima Tullberg, 1869, Xenylla uniseta Gama, 1963, Doutnacia
            xerophila Rusek, 1974, Protaphorura sakatoi (Yosii, 1966), Folsomides marchicus (Frenzel,
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90