Page 133 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

Проблемно-аналітична база даних "Інвазійні види": структура, функції … 127

– якщо причин декілька, то чи діяли вони одночасно, принаймні часово
перекриваються чи вони розділені часовим інтервалом, чи має місце ефект запізнення?
Як тоді як наслідок впливає на причину. Виникає проблема оцінки зв’язку і ступенів
взаємодії між окремими причинами і ваги впливу кожної на наслідки;
– коли закінчується дія причини (причин), тобто чинники які викликали
наслідок вже відсутні, а наслідок продовжує розвиватись? Які процеси виникають в
інтервалі між причиною і наслідком, якщо вони розділені в часі;
– як встановити однозначність/неоднозначність, тобто ступінь
детермінованості причинно-наслідкових зв’язків. Чи може одна і таж причина
спричинити один і той же наслідок, чи одна причина може спричинити будь-який
наслідок з багатьох потенційно можливих.
Сьогодні обстоюється щонайменше 20 гіпотез, які різною мірою і
аргументованістю пояснюють причинно-наслідкову успішність інвазійних видів:
відсутність природних ворогів у вторинному ареалі, вплив гібридизації та алелопатії
на процеси інвазій, наявність порожніх ніш, поява нових генотипів з виразними
пристосувальними ознаками, швидкий розвиток генетичних ознак, пов’язаних з
тиском природного добору у нових умовах середовища, значення біоекологічних
особливостей інвазійних видів – за морфологічною та біоморфологічною
пластичністю, екологічною універсальністю, еколого-ценотичними стратегіями,
особливостями репродукції та розповсюдження діаспор тощо. Проте успішність
розселення інвазійних видів неможливо пояснити лише однією причиною, одною
"гіпотезою успішності". Кожна гіпотеза підтверджує свою правомірність, переважно,
на прикладах окремих видів або груп систематично близьких видів.
Інвазія чужинних видів спричинена насамперед антропогенною трансформацією
природного середовища, яка, ймовірно, може посилитись змінами клімату. Переважна
більшість інвазійних видів досить довго існувала тільки в культурі або у колекціях
ботанічних садів і лише пізніше стала активно розселятися – Acer negundo L., Bidens
frondosa L., Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb., Conyza canadensis (L.) Cronq.,
Fraxinus pennsylvanica Marsh., Echinocystis lobata (Michx) Torrey & A.Gray, Impatiens
parviflora DC., Galinsoga parviflora Cav. та ін. Зростання ступеня натуралізації
чужинних видів призвело до модифікації оселищ, втрати окремих популяцій
природних видів. Процеси натуралізації інвазійних видів підтримуються комплексом
специфічних механізмів підтримки для видів різних систематичних груп.
Ефективному контролю за інвазією чужинних видів та об’єктивній оцінці впливу
на біосистеми перешкоджає недостатність даних моніторингу, потреба
багатофакторного аналізу, інтерпретації за допомогою проблемно-аналітичних баз
даних та розповсюдження інформації. Саме тому метою розроблення бази даних
"Інвазійні види" є впровадження на основі сучасних технологій оцінки ризиків та
методів контролю інвазій на території України, що включає розробку WEB-
орієнтованої інформаційної системи та централізованої бази даних з наступним
використанням у науково-дослідницькому, інформаційному та освітньому процесах.
Основна функція бази даних (БД) – збір та опрацювання великих обсягів інформації,
відкритість для наповнення і зворотного зв’язку з метою подальшого поповнення,
оновлення та аналізу.