Page 129 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

Сітчастокрилі (Insecta, Neuroptera) Галицького національного … 123

Родина Osmylidae
11. Osmylus fulvicephalus (Scopoli, 1763)
(= Hemerobius fulvicephalus Scopoli, 1763, = Osmylus maculates Latreille, 1802, =
Osmylus chrysops Hagen, 1858)
Матеріал. м. Бурштин 17.06.2018 (2).
Поширення. Європейський лісовий вид [10]. В Україні трапляється спорадично у
лісостеповій та широколистяній зонах, Криму та Карпатах.
Біологічні особливості. Живе виключно в чистій воді. Його можна знайти як біля
невеликих потічків та річок, так і поряд з великими водоймами. Щільність заселення
локально висока. Імаго оселяються у тінистих місцях, тому цей вид трапляється тільки
на ділянках, де вздовж берегів ростуть дерева та чагарники. Імаго – хижаки і живляться
іншими комахами (мухи, комари, попелиці та інші). Личинки можна знайти всередині
моху або під опалим листям поруч з водою. Хижаки живляться комахами та кліщами.
Зимують личинки. Протягом року розвивається 2 генерації
[1, 2, 3].

Галицький НПП, один із небагатьох природно-заповідних об’єктів України, що
розташований одночасно в межах двох природних зон: лісової Передкарпатської
височинної області Українських Карпат та лісостепової Розтоцько-Опільської області
Західноукраїнського лісостепу. Його територіальна структура не утворює єдиного
масиву, а характеризується кластерністю, об’єднуючи понад 40 окремих ділянок,
розмежованих селітебними зонами та агроландшафтами. Завдяки межовому ефекту
між двома природними зонами, для Галицького НПП притаманний високий ступінь
мозаїчності екосистем, що суттєво відображається у видовому різноманітті
ентомофагів. На цій території нами зареєстровано 11 видів сітчастокрилих, що
належать до семи родів, трьох родин. Матеріал був зібраний на трав’яній рослинності,
на чагарниках, узліссі, луках. Osmylus fulvicephalus (Scopoli, 1763) відловлений на
прибережній чагарниковій рослинності. Вперше для західного регіону України
відмічено вид Chrysopa commata Kis & Ujhelyi, 1965, що донині був відомий лише зі
східного регіону України. Вперше для Передкарпаття зареєстровано Chrysopa
hungarica Klapalek, 1899. Обидва види – термофіли. А оскільки в основному матеріал
був зібраний на території західноопільського степового резервату у складі Галицького
національного природного парку – Касова Гора, то факт присутності цих видів у
досліджуваних біотопах хоча й відзначається значною новизною, проте є цілком
очікуваним з огляду на біологію видів. Однак, зважаючи на значну розмаїтість форм
рельєфу і типів рослинності, слід зауважити, що територія Галицького НПП потребує
подальшого детального дослідження, а враховуючи ці дві цікаві знахідки можна
сподіватись на розширення списку видів сітчастокрилих.

1. Aspöck H., Aspöck U., Hölzel H. Die Neuropteren Europas. Goecke&Evers. Krefeld, 1980.
B. 1. S. 491.
2. Aspöck H., Aspöck U., Hölzel H. Die Neuropteren Europas. Goecke&Evers. Krefeld, 1980.
B. 2. S. 354.
3. Aspöck U. & Aspöck H. Verbliebene Veilfalt vergangener Blüte. Zur Evolution, Phylogenie
und Biodiversität der Neuropterida (Insecta: Endopterygota). Denisia. 2007. № 20. P. 51-516.