Page 132 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

126 Малиновський А.К.

Invasions", "Invasive Plant Science and Management", "BioControl", "Invasive Plants:
Ecological and Agricultural Aspects", "NeoBiota", "Журнал биологических инвазий" та
ін.). Опубліковано численні монографії, збірники, бібліографії досліджень, брошури,
а також різноманітні за наповненням і інформативністю зведення та списки інвазійних
видів на паперових та електронних носіях. Проте й досі не налагоджений механізм
оцінки і підрахунку прямого й опосередкованого збитку, пов’язаного з впливом
інвазійних видів на екосистеми, здоров’я людей та якість продуктів харчування.
Відносно повні дані щодо оцінки впливу інвазійних видів на довкілля і економіку
містить база даних DAISIE, однак тільки для тих країн (Латвія, Литва і
Великобританія), де близько 20% таких видів натуралізувались. Аналіз впливу 128
інвазійних видів рослин у Європі, який проводили за допомогою системи оцінювання
загальної дії (GISS), показав, що він найчастіше проявлявся у конкуренції з місцевими
видами (зареєстровано для 83% видів), тоді як соціально-економічні наслідки більшою
мірою пов’язані зі здоров’ям людини (78%) [74].
Головним завданням екології та еволюційної біології інвазійних видів є
встановлення ступеня їхнього впливу на довкілля та прогнозу екологічної та
еволюційної динаміки майбутніх експансій в умовах зміни клімату та антропогенної
трансформації довкілля. Важливим щодо оцінки ризиків та контролю інвазій є
моніторинг стану середовища з використанням відповідних інформаційних систем та
поновлюваних баз даних з метою прогнозу інвазій, які дозволяють накопичувати
великі масиви різнорідної інформації та забезпечують проведення багатофакторного
аналізу. Наукове і практичне значення таких систем полягає у створенні інструментів
дослідження процесів інвазії на новому рівні, розробленні засобів біоконтролю та
збереження біорізноманіття, що є одними з найважливіших завдань та міжнародних
пріоритетів. При тому слід визнати, що хоча існуючі прогнози інвазій переважно
ґрунтуються на кількісних даних, проте рівень достовірності таких прогнозів є досить
низьким з огляду низки чинників.
Біосистеми (популяції, угруповання) вирізняються складністю організації та
різним ступенем стійкості, відповідно вплив зовнішніх чинників, насамперед
антропогенних, а тепер і кліматичних, може спричинити спонтанні, не прогнозовані
процеси, що змінять їхню структуру. Вплив зовнішніх чинників на біосистеми є
комплексним, кожен з них діє з різною інтенсивністю, у різних напрямах, а
кумулятивний ефект не можна оцінити за сумою їхньої дії. Окрім того, на
достовірність прогнозу істотно впливає складність виявлення причинно-наслідкових
зв’язків, коли наслідки приймаються за чинник, а самі наслідки виникають від дії
різних чинників.
Принцип причинності формулюють таким чином: "однакова причина завжди
призводить до однакової дії", "одні і ті ж причини за однакових умов призводять до
одних і тих же наслідків" [3]; "одна і та ж причина за схожих обставинах призводить
до одного і того ж наслідку" [2]. Проте таке, на перший погляд природне визначення
принципу причинності є абсолютно недостатнім, питання полягає у тому, що розуміти
під причиною і наслідком, а відтак необхідно враховувати такі аспекти:
– яка причина або сукупність причин спричинила певний наслідок, чи може один і
той же наслідок бути породженим декількома причинами?